КІЦМАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВІДДІЛ ОСВІТИ
НАКАЗ
26.01. 2010 № 21
Про проведення районного огляду –
конкурсу психологічних кабінетів
дошкільних та загальноосвітніх
навчальних закладів системи освіти району
На виконання наказу Головного управління освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.12. 2009 року № 472 «Про проведення обласного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Чернівецької області»
НАКАЗУЮ:
1. Започаткувати щорічно, з 2010 року, проведення районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти району.
2. Затвердити Положення про проведення районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти району (надалі - Положення), що додається.
3. Затвердити Склад організаційного комітету з проведення І етапу районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району, що додається.
4. Склад журі з проведення І етапу районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району, що додається.
5. У 2010 році провести районний огляд - конкурс психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району відповідно до термінів, визначених Положенням.
6. Методисту – психологу райметодкабінету:
6.1. Забезпечити проведення І (районного) етапу обласного огляду - конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району відповідно до затвердженого Положення.
7. 6.2. Надати необхідну консультативну допомогу керівникам, працівникам психологічної служби навчальних закладів у підготовці психологічних кабінетів до районного та обласного огляду - психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району.
8. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника відділу освіти М.В. Тріску.
Начальник відділу освіти М.І. Харатін
Л.О.Ніколаєва
2-15-39
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ відділу освіти
Кіцманської РДА
26.01.2010 №21
Положення
про проведення районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району
І. Загальні положення
1.1. Положення про проведення районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району розроблено відповідно до Положення обласного огляду – конкурсу.
1.2. Організатором районного огляду – конкурсу психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти Кіцманського району є районний відділ освіти Кіцманської РДА.
Огляд – конкурс проводиться на базі Кіцманського райметодкабінету
(м. Кіцмань, вул. Тараса Шевченка, 7)
2. Мета і завдання конкурсу
2.1 . Районний огляд - конкурс психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх
навчальних закладів системи освіти Кіцманського району (далі Конкурс) проводиться
з метою удосконалення матеріально – методичного забезпечення діяльності
працівників психологічної служби дошкільних та загальноосвітніх навчальних
закладів системи освіти району та підвищення якості та ефективності їх роботи.
2.2 . Завдання Конкурсу полягають у:
• Сприянні якісному оновленню змісту, форм і методів роботи психологічних кабінетів психологічної служби дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти району;
• Розвитку творчої ініціативи та вивченні, узагальненні, поширенні передового досвіду діяльності з організації в освітній установі робочого простору працівника психологічної служби;
• Створенні умов для впровадження кращих та інноваційних методик і технологій у практику роботи практичних психологів, соціальних педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи освіти району.
3. Умови та порядок проведення конкурсу
3.1. У Конкурсі беруть участь працівники психологічних служб, які працюють в
дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах району та представляють
психологічні кабінети психологічних служб дошкільних та загальноосвітніх
навчальних закладів системи освіти району, що відповідають наступним умовам:
3.1.1. спеціально обладнане приміщення для здійснення професійної діяльності
працівника психологічної служби;
3.1.2. відповідність кабінету санітарно – гігієнічним та естетичним вимогам, правилам
техніки безпеки;
3.1.3. наявність основних робочих зон кабінету для реалізації окремих видів діяльності
працівника психологічної служби або можливість компенсації відсутніх зон з
ресурсів освітньої установи.
3.2. конкурс проводиться щорічно у два етап:
3.2.1. І (районний )етап – з 01.02. по 31.05.:
• заочний тур – 01.02. – 31.03;
• очний тур – 01.04. – 31.05;
3.2.2. ІІ (обласний) етап – з 01.09. по 31.12.:
• заочний тур – 01.09. – 31.10;
• очний тур – 01.11 – 31.12.
3.3. Характеристика турів І та ІІ етапів Конкурсу:
3.3.1. Заочний тур передбачає визначення учасників очного туру, вивчення конкурсних
матеріалів;
3.3.2. Очний тур передбачає виїзд на місце, експертне оцінювання відповідності кабінетів
критеріям, що передбачені цим Положенням, а також визначення учасників –
переможців.
3.4. Для проведення І (районного) етапу Конкурсу та визначення його переможців
утворюється організаційний комітет та журі з проведення огляду – конкурсу
психологічних кабінетів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів системи
освіти Кіцманського району є районний відділ освіти Кіцманської РДА.
Склад Організаційного комітету та Журі І етапу Конкурсу затверджується наказом начальника відділу освіти Кіцманської райдержадміністрації.
3.5. Організаційний комітет І етапу Конкурсу працює у складі голови, заступника голови
та членів.
3.6. Журі І етапу Конкурсу працює у складі голови, заступника голови, секретаря та
членів.
3.8. Для участі в І та ІІ етапах Конкурсу до Організаційного комітету відповідного етапу
Конкурсу подаються наступні матеріали:
• заявка працівника психологічної служби на участь у Конкурс(у довільній формі);
• паспорт кабінету;
• портфоліо кабінету;
• комп’ютерна презентація;
3.9. Для участі в ІІ етапі Конкурсу Організаційний комітет І етапу Конкурсу направляє
списки і матеріали переможців І етапу Конкурсу не пізніше, ніж за 15 днів до
проведення ІІ етапу Конкурсу (до 13 серпня 2010 р.).
3.10. І та ІІ етапи Конкурсу проводяться за номінаціями послідовно:
• «Кращий психологічний кабінет загальноосвітнього навчального закладу»
• «Кращий психологічний кабінет дошкільного закладу»
3.11. Кожна номінація проводиться послідовно 1 раз на три роки.
4. Порядок визначення переможців Конкурсу
4.1. В ході Конкурсу проводиться оцінювання кабінетів за критеріями:
4.1.1. відповідність вимогам до загального оформлення психологічного кабінету:
• наявність спеціально обладнаного психологічного кабінету, розташованого в зручному для відвідувачів місці, що складається з одного – двох приміщень, площею не менше 12 м2 ;
• на вхідних дверях закріплені: табличка «Практичний психолог» («Соціальний педагог»), графік роботи, затверджений керівником навчального закладу;
4.1.2. особливості розміщення основних функціональних зон кабінету, обладнання, робочих зон, технічних засобів і додаткових елементів дизайну інтер’єра:
• розташування в приміщеннях з достатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією, необхідною кількістю розеток;
• забезпечення комфортності та психотерапевтичного ефекту (наявність кімнатних рослин, акваріуму, зображення природи тощо);
• стеля пофарбована у білий колір, стіни оформлені у прохолодні тони(блакитний, зеленуватий, салатний), якщо вікна виходять на сонячний бік; стіни оформлені кольорами теплої гами (жовтуватий, світло – оранжевий, пісковий), якщо вікна орієнтовані на північ, північний захід, північний схід; підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена, має темніший колір, ніж стіни;
• приміщення оформлене з урахуванням вимог сучасного дизайну;
4.1.3. забезпеченість кабінету матеріально – технічним оснащенням, необхідним для ефективної реалізації всіх напрямків психологічної роботи;
• меблями (письмовий та журнальний стіл, 2 – 3 крісла, шафи секційні для зберігання книг, навчально – методичних матеріалів, довідково – інформаційної документації, архіву тощо);
• сейфом для зберігання обліково – статистичної документації та документації для службового використання, аудіо – відео касет, дискет тощо;
• килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
• оргтехнікою ( комп’ютером, принтером, ліцензованим програмним забезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном, аудіо – відео технікою з достатньою кількістю касет, проекційною апаратурою та пристроями для її використання;
• освіжувачем та іонізатором повітря;
• засобами зв’язку;
• Канцелярськими приладдями (папером білим та кольоровим формату А-4, блокнотом А-3, фліп – чартом, маркерами, фломастерами, матеріалами для проведення творчих занять;
4.1.4. забезпеченість кабінету матеріалами а документацією;
• нормативно – правовими документами (закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, накази, розпорядження, Положення Міністерства освіти і науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби системи освіти України;
• навчально – методичними матеріалами ( фахові періодичні видання, підручники, навчально – методичні посібники, збірники методичних рекомендацій, навчальні програми (плани), діагностичні і корекційно – розвивальні програми і методики, які використовуються в роботі з дітьми відповідно до особливостей роботи даного закладу і заявленими цілями психологічної роботи;
• довідково – інформаційними матеріалами (матеріалами науково – практичних конференцій, семінарів, нарад, тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах;
• навчально – тематичні плани роботи з учнями, педагогічними працівниками, батьками, тощо;
• Обліково – статистичними документами(плани роботи працівникам психологічної служби на рік (місяць), форми статистичної звітності тощо;
• Матеріалами для службового користування (індивідуальні картки психолого – педагогічного діагностування, журнали індивідуальних консультацій, протоколи корекційно – відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали психолого – педагогічних консиліумів, тести та ключі тестових методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо);
• Довідковою інформацією (список телефонів місцевих спеціалізованих центрів, служб, консультацій медико – психологічного профілю, телефонів районного, обласного центрів практичної психології, соціальної роботи, методистів - психологів);
4.2. Оцінювання Конкурсу відбувається за бальною системою;
• 0 – не відповідає критеріям;
• 1 – частково відповідає;
• 2 – повністю відповідає;
4.3. Переможці І етапу Конкурсу нагороджуються грамотами відділу освіти
Кіцманської райдержадміністрації
4.4. Переможці ІІ етапу Конкурсу нагороджуються грамотами Головного управління
освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації.
Заступник начальника відділу освіти М.В. Тріска
четвер, 8 липня 2010 р.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 691 від 19.10.2001
Про затвердження Положення про психологічний кабінет
дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України та
Академії педагогічних наук від 15 серпня 2001 р. N 592/33
( v0592290-01 ) про забезпечення розвитку психологічної служби в
системі освіти України та з метою забезпечення належних умов праці
практичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладів
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної
середньої освіти виділити окремі приміщення для психологічних
кабінетів і забезпечити їх відповідним обладнанням та
устаткуванням.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника державного секретаря Науменка Г.Г.
Державний секретар В.О.Зайчук
Затверджено
Наказ Міносвіти і науки
України
19.10.2001 N 691
Положення
про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі
- навчальних закладів) - це спеціально обладнане приміщення для
здійснення професійної діяльності практичного психолога
(соціального педагога).
1.2. В кабінеті забезпечується своєчасне і систематичне
вивчення психофізичного, соціального розвитку дітей та учнів,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових,
інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних
особливостей. Кабінет діє з метою виявлення і створення
оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку і
саморозвитку дітей та учнів, сприяє виконанню освітніх і виховних
завдань навчальних закладів.
1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно
до Положення про психологічну службу системи освіти України,
затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999
р. N 127 ( z0922-99 ) (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 30.12.1999 р. за N 922/4215), із змінами і доповненнями,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2001 р. N 439 ( z0570-01 ) (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 09.07.2001 р. за N 570/5761), у тісному
взаємозв'язку з іншими навчальними кабінетами, з використанням
технічних засобів, методичного, довідкового та роздаткового
матеріалу.
1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та
матеріальні умови, необхідні для функціонування психологічного
кабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримується
навчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативному
управлінні.
1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам
додаткові платні послуги згідно з законодавством України.
1.6. Дане Положення є обов'язковим для навчальних закладів
незалежно від форм власності і визначає загальні Вимоги до
розташування, обладнання, оформлення психологічного кабінету та
ведення документації.
1.7. Діяльність у психологічному кабінеті регламентується
законами України, іншими законодавчими актами,
нормативно-правовими документами психологічної служби системи
освіти України, затвердженими в установленому порядку навчальними
програмами і планами, а також цим Положенням.
2. Призначення психологічного кабінету та вимоги
до його оформлення
Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робочий
кабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний
психологічний кабінет.
2.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) призначений для проведення індивідуальної
психодіагностичної, корекційно-відновлювальної та розвивальної
роботи; індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми),
педагогічними працівниками, батьками, а також для підготовки до
занять, тренінгів, виступів; обробки результатів психологічних
обстежень та оформлення висновків і рекомендацій.
Робочий кабінет розташовується в зручному для відвідувачів
місці. На вхідних дверях закріплюється табличка "Практичний
психолог" ("Соціальний педагог"), на видному місці - графік
роботи, затверджений керівником навчального закладу.
Під робочий кабінет відводиться кімната площею не менше
12 кв. м.
2.2. Навчальний психологічний кабінет призначений для
Проведення занять з дітьми та учнями (навчальні курси,
факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги);
групової діагностичної, розвивальної та психокорекційної роботи з
учнями (дітьми), психологічної просвіти педагогічних працівників,
батьків; систематичного підвищення рівня психологічної культури
всіх учасників навчально-виховного процесу.
Навчальний психологічний кабінет розташовується поруч З
робочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На
вхідних дверях закріплюється табличка з назвою:
"Навчальний психологічний кабінет".
2.3. Оформлення психологічного кабінету повинно відповідати
рекомендованим санітарно-гігієнічним, технічним нормам
(освітленості, температури, вологості, швидкості руху повітря) та
естетичним вимогам.
Психологічний кабінет розташовується в приміщеннях з
достатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією,
необхідною кількістю розеток. Кімнати повинні забезпечувати
психотерапевтичний ефект. Підвищенню комфортності сприяють
кімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо.
Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується
стелю фарбувати у білий колір.
Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни
краще оформляти у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий,
салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ,
північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої
гами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий.
Підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена,
повинна мати темніший колір, ніж стіни.
Приміщення слід оформляти з урахуванням вимог сучасного
дизайну. При оформленні психологічного кабінету рекомендується
створення кольоро-світлової композиції з урахуванням
психофізіологічного ефекту кольорів.
3. Матеріально-технічне оснащення
3.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) рекомендується укомплектувати:
меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2-3 крісла,
шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних
матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;
сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та
документації для службового використання, аудіо-відео касет,
дискет тощо;
килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
оргтехнікою: комп'ютером, принтером, ліцензованим програмним
забезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном,
аудіовідеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними
засобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання
(екран, зашторювання, пульт дистанційного управління та ін.),
кольорово-освітлювальною системою, освіжувачем та іонізатором
повітря, засобами зв'язку тощо;
канцелярськими приладдями: папером (білим та кольоровим)
форматом А4, блокнотом АЗ, фліп-чартом, маркерами, фломастерами,
матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки,
ляльки та ін.) тощо.
3.2. Обладнання навчального психологічного кабінету. Робочі
місця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога)
обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,
ергономіки, з дотриманням правил техніки безпеки. Вони
обладнуються з урахуванням специфіки діяльності кабінету;
психо-діагностична робота, викладання навчальних курсів,
психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу.
Робочі місця учнів (дітей) - столи, які зручно переміщувати по
кабінету. З шаф найбільш зручними є секції, що мають пересувні
полички і напівполички;
психологічні тренінги, практикуми, розвантаження,
психотерапія. Приміщення устатковується 10-15 м'якими кріслами з
високими підголовниками і вмонтованими в них гніздами для
підключення індивідуальних наушників, килимом для підлоги,
природно-декоративними елементами (рослини, акваріуми, фонтани)
тощо.
Навчальний психологічний кабінет багатопрофільного
використання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи із
специфіки діяльності та функціонального призначення.
3.3. Психологічний кабінет оснащується комплектами
підручників по класам (групам), навчально-методичних посібників,
методичних рекомендацій, затверджених навчальних програм, фахових
періодичних видань (журнали "Практична психологія та соціальна
робота", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та ін.),
тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.
3.4. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічного
кабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.
4. Матеріали та документація кабінету
Матеріали та документація психологічного кабінету
розділяється за категоріями:
1. Нормативно-правова.
2. Навчально-методична.
3. Довідково-інформаційна.
4. Обліково-статистична.
5. Для службового використання.
4.1. До нормативно-правових документів належать: закони
України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України, накази, розпорядження. Положення Міністерства освіти і
науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих
державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби
системи освіти України.
4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники,
навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій,
навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.
4.3. До довідково-інформаційних матеріалів належать:
матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад,
тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах,
навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними
працівниками, батьками тощо.
4.4. До обліково-статистичних документів належать: облік
товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани
роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік
(місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.
4.5. До матеріалів для службового використання належать:
індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування,
журнали індивідуальних консультацій, протоколи
корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали
психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових
методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.
Доступ до обліково-статистичних документів та документів для
службового використання регулюється завідуючим психологічним
кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за
винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступна
інформація:
список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів,
служб, консультацій медико-психологічного профілю;
телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів
практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).
5. Завідування психологічним кабінетом
5.1. Завідування психологічним кабінетом покладається
керівником навчального закладу на практичного психолога
(соціального педагога).
5.2. Завідуючий кабінетом несе відповідальність за зміст
роботи психологічного кабінету, планування діяльності та ведення
документації, зберігання та правильне використання обладнання та
інших матеріальних цінностей.
5.3. До обов'язків завідуючого психологічним кабінетом
входить: систематичне поповнення та удосконалення
навчально-матеріальної бази кабінету, забезпечення роботи
технічних засобів, дотримання правил санітарії та гігієни,
протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами.
5.4. За завідування психологічним кабінетом здійснюється
доплата згідно з законодавством України.
"Інформаційний збірник Міністерства
освіти і науки України", N 1/2002
Н А К А З
N 691 від 19.10.2001
Про затвердження Положення про психологічний кабінет
дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України та
Академії педагогічних наук від 15 серпня 2001 р. N 592/33
( v0592290-01 ) про забезпечення розвитку психологічної служби в
системі освіти України та з метою забезпечення належних умов праці
практичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладів
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної
середньої освіти виділити окремі приміщення для психологічних
кабінетів і забезпечити їх відповідним обладнанням та
устаткуванням.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника державного секретаря Науменка Г.Г.
Державний секретар В.О.Зайчук
Затверджено
Наказ Міносвіти і науки
України
19.10.2001 N 691
Положення
про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі
- навчальних закладів) - це спеціально обладнане приміщення для
здійснення професійної діяльності практичного психолога
(соціального педагога).
1.2. В кабінеті забезпечується своєчасне і систематичне
вивчення психофізичного, соціального розвитку дітей та учнів,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових,
інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних
особливостей. Кабінет діє з метою виявлення і створення
оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку і
саморозвитку дітей та учнів, сприяє виконанню освітніх і виховних
завдань навчальних закладів.
1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно
до Положення про психологічну службу системи освіти України,
затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999
р. N 127 ( z0922-99 ) (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 30.12.1999 р. за N 922/4215), із змінами і доповненнями,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2001 р. N 439 ( z0570-01 ) (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 09.07.2001 р. за N 570/5761), у тісному
взаємозв'язку з іншими навчальними кабінетами, з використанням
технічних засобів, методичного, довідкового та роздаткового
матеріалу.
1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та
матеріальні умови, необхідні для функціонування психологічного
кабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримується
навчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативному
управлінні.
1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам
додаткові платні послуги згідно з законодавством України.
1.6. Дане Положення є обов'язковим для навчальних закладів
незалежно від форм власності і визначає загальні Вимоги до
розташування, обладнання, оформлення психологічного кабінету та
ведення документації.
1.7. Діяльність у психологічному кабінеті регламентується
законами України, іншими законодавчими актами,
нормативно-правовими документами психологічної служби системи
освіти України, затвердженими в установленому порядку навчальними
програмами і планами, а також цим Положенням.
2. Призначення психологічного кабінету та вимоги
до його оформлення
Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робочий
кабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний
психологічний кабінет.
2.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) призначений для проведення індивідуальної
психодіагностичної, корекційно-відновлювальної та розвивальної
роботи; індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми),
педагогічними працівниками, батьками, а також для підготовки до
занять, тренінгів, виступів; обробки результатів психологічних
обстежень та оформлення висновків і рекомендацій.
Робочий кабінет розташовується в зручному для відвідувачів
місці. На вхідних дверях закріплюється табличка "Практичний
психолог" ("Соціальний педагог"), на видному місці - графік
роботи, затверджений керівником навчального закладу.
Під робочий кабінет відводиться кімната площею не менше
12 кв. м.
2.2. Навчальний психологічний кабінет призначений для
Проведення занять з дітьми та учнями (навчальні курси,
факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги);
групової діагностичної, розвивальної та психокорекційної роботи з
учнями (дітьми), психологічної просвіти педагогічних працівників,
батьків; систематичного підвищення рівня психологічної культури
всіх учасників навчально-виховного процесу.
Навчальний психологічний кабінет розташовується поруч З
робочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На
вхідних дверях закріплюється табличка з назвою:
"Навчальний психологічний кабінет".
2.3. Оформлення психологічного кабінету повинно відповідати
рекомендованим санітарно-гігієнічним, технічним нормам
(освітленості, температури, вологості, швидкості руху повітря) та
естетичним вимогам.
Психологічний кабінет розташовується в приміщеннях з
достатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією,
необхідною кількістю розеток. Кімнати повинні забезпечувати
психотерапевтичний ефект. Підвищенню комфортності сприяють
кімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо.
Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується
стелю фарбувати у білий колір.
Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни
краще оформляти у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий,
салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ,
північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої
гами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий.
Підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена,
повинна мати темніший колір, ніж стіни.
Приміщення слід оформляти з урахуванням вимог сучасного
дизайну. При оформленні психологічного кабінету рекомендується
створення кольоро-світлової композиції з урахуванням
психофізіологічного ефекту кольорів.
3. Матеріально-технічне оснащення
3.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) рекомендується укомплектувати:
меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2-3 крісла,
шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних
матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;
сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та
документації для службового використання, аудіо-відео касет,
дискет тощо;
килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
оргтехнікою: комп'ютером, принтером, ліцензованим програмним
забезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном,
аудіовідеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними
засобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання
(екран, зашторювання, пульт дистанційного управління та ін.),
кольорово-освітлювальною системою, освіжувачем та іонізатором
повітря, засобами зв'язку тощо;
канцелярськими приладдями: папером (білим та кольоровим)
форматом А4, блокнотом АЗ, фліп-чартом, маркерами, фломастерами,
матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки,
ляльки та ін.) тощо.
3.2. Обладнання навчального психологічного кабінету. Робочі
місця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога)
обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,
ергономіки, з дотриманням правил техніки безпеки. Вони
обладнуються з урахуванням специфіки діяльності кабінету;
психо-діагностична робота, викладання навчальних курсів,
психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу.
Робочі місця учнів (дітей) - столи, які зручно переміщувати по
кабінету. З шаф найбільш зручними є секції, що мають пересувні
полички і напівполички;
психологічні тренінги, практикуми, розвантаження,
психотерапія. Приміщення устатковується 10-15 м'якими кріслами з
високими підголовниками і вмонтованими в них гніздами для
підключення індивідуальних наушників, килимом для підлоги,
природно-декоративними елементами (рослини, акваріуми, фонтани)
тощо.
Навчальний психологічний кабінет багатопрофільного
використання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи із
специфіки діяльності та функціонального призначення.
3.3. Психологічний кабінет оснащується комплектами
підручників по класам (групам), навчально-методичних посібників,
методичних рекомендацій, затверджених навчальних програм, фахових
періодичних видань (журнали "Практична психологія та соціальна
робота", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та ін.),
тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.
3.4. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічного
кабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.
4. Матеріали та документація кабінету
Матеріали та документація психологічного кабінету
розділяється за категоріями:
1. Нормативно-правова.
2. Навчально-методична.
3. Довідково-інформаційна.
4. Обліково-статистична.
5. Для службового використання.
4.1. До нормативно-правових документів належать: закони
України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України, накази, розпорядження. Положення Міністерства освіти і
науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих
державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби
системи освіти України.
4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники,
навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій,
навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.
4.3. До довідково-інформаційних матеріалів належать:
матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад,
тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах,
навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними
працівниками, батьками тощо.
4.4. До обліково-статистичних документів належать: облік
товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани
роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік
(місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.
4.5. До матеріалів для службового використання належать:
індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування,
журнали індивідуальних консультацій, протоколи
корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали
психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових
методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.
Доступ до обліково-статистичних документів та документів для
службового використання регулюється завідуючим психологічним
кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за
винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступна
інформація:
список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів,
служб, консультацій медико-психологічного профілю;
телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів
практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).
5. Завідування психологічним кабінетом
5.1. Завідування психологічним кабінетом покладається
керівником навчального закладу на практичного психолога
(соціального педагога).
5.2. Завідуючий кабінетом несе відповідальність за зміст
роботи психологічного кабінету, планування діяльності та ведення
документації, зберігання та правильне використання обладнання та
інших матеріальних цінностей.
5.3. До обов'язків завідуючого психологічним кабінетом
входить: систематичне поповнення та удосконалення
навчально-матеріальної бази кабінету, забезпечення роботи
технічних засобів, дотримання правил санітарії та гігієни,
протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами.
5.4. За завідування психологічним кабінетом здійснюється
доплата згідно з законодавством України.
"Інформаційний збірник Міністерства
освіти і науки України", N 1/2002
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 691 від 19.10.2001
Про затвердження Положення про психологічний кабінет
дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України та
Академії педагогічних наук від 15 серпня 2001 р. N 592/33
( v0592290-01 ) про забезпечення розвитку психологічної служби в
системі освіти України та з метою забезпечення належних умов праці
практичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладів
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної
середньої освіти виділити окремі приміщення для психологічних
кабінетів і забезпечити їх відповідним обладнанням та
устаткуванням.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника державного секретаря Науменка Г.Г.
Державний секретар В.О.Зайчук
Затверджено
Наказ Міносвіти і науки
України
19.10.2001 N 691
Положення
про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі
- навчальних закладів) - це спеціально обладнане приміщення для
здійснення професійної діяльності практичного психолога
(соціального педагога).
1.2. В кабінеті забезпечується своєчасне і систематичне
вивчення психофізичного, соціального розвитку дітей та учнів,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових,
інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних
особливостей. Кабінет діє з метою виявлення і створення
оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку і
саморозвитку дітей та учнів, сприяє виконанню освітніх і виховних
завдань навчальних закладів.
1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно
до Положення про психологічну службу системи освіти України,
затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999
р. N 127 ( z0922-99 ) (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 30.12.1999 р. за N 922/4215), із змінами і доповненнями,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2001 р. N 439 ( z0570-01 ) (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 09.07.2001 р. за N 570/5761), у тісному
взаємозв'язку з іншими навчальними кабінетами, з використанням
технічних засобів, методичного, довідкового та роздаткового
матеріалу.
1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та
матеріальні умови, необхідні для функціонування психологічного
кабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримується
навчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативному
управлінні.
1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам
додаткові платні послуги згідно з законодавством України.
1.6. Дане Положення є обов'язковим для навчальних закладів
незалежно від форм власності і визначає загальні Вимоги до
розташування, обладнання, оформлення психологічного кабінету та
ведення документації.
1.7. Діяльність у психологічному кабінеті регламентується
законами України, іншими законодавчими актами,
нормативно-правовими документами психологічної служби системи
освіти України, затвердженими в установленому порядку навчальними
програмами і планами, а також цим Положенням.
2. Призначення психологічного кабінету та вимоги
до його оформлення
Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робочий
кабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний
психологічний кабінет.
2.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) призначений для проведення індивідуальної
психодіагностичної, корекційно-відновлювальної та розвивальної
роботи; індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми),
педагогічними працівниками, батьками, а також для підготовки до
занять, тренінгів, виступів; обробки результатів психологічних
обстежень та оформлення висновків і рекомендацій.
Робочий кабінет розташовується в зручному для відвідувачів
місці. На вхідних дверях закріплюється табличка "Практичний
психолог" ("Соціальний педагог"), на видному місці - графік
роботи, затверджений керівником навчального закладу.
Під робочий кабінет відводиться кімната площею не менше
12 кв. м.
2.2. Навчальний психологічний кабінет призначений для
Проведення занять з дітьми та учнями (навчальні курси,
факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги);
групової діагностичної, розвивальної та психокорекційної роботи з
учнями (дітьми), психологічної просвіти педагогічних працівників,
батьків; систематичного підвищення рівня психологічної культури
всіх учасників навчально-виховного процесу.
Навчальний психологічний кабінет розташовується поруч З
робочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На
вхідних дверях закріплюється табличка з назвою:
"Навчальний психологічний кабінет".
2.3. Оформлення психологічного кабінету повинно відповідати
рекомендованим санітарно-гігієнічним, технічним нормам
(освітленості, температури, вологості, швидкості руху повітря) та
естетичним вимогам.
Психологічний кабінет розташовується в приміщеннях з
достатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією,
необхідною кількістю розеток. Кімнати повинні забезпечувати
психотерапевтичний ефект. Підвищенню комфортності сприяють
кімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо.
Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується
стелю фарбувати у білий колір.
Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни
краще оформляти у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий,
салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ,
північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої
гами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий.
Підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена,
повинна мати темніший колір, ніж стіни.
Приміщення слід оформляти з урахуванням вимог сучасного
дизайну. При оформленні психологічного кабінету рекомендується
створення кольоро-світлової композиції з урахуванням
психофізіологічного ефекту кольорів.
3. Матеріально-технічне оснащення
3.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) рекомендується укомплектувати:
меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2-3 крісла,
шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних
матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;
сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та
документації для службового використання, аудіо-відео касет,
дискет тощо;
килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
оргтехнікою: комп'ютером, принтером, ліцензованим програмним
забезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном,
аудіовідеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними
засобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання
(екран, зашторювання, пульт дистанційного управління та ін.),
кольорово-освітлювальною системою, освіжувачем та іонізатором
повітря, засобами зв'язку тощо;
канцелярськими приладдями: папером (білим та кольоровим)
форматом А4, блокнотом АЗ, фліп-чартом, маркерами, фломастерами,
матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки,
ляльки та ін.) тощо.
3.2. Обладнання навчального психологічного кабінету. Робочі
місця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога)
обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,
ергономіки, з дотриманням правил техніки безпеки. Вони
обладнуються з урахуванням специфіки діяльності кабінету;
психо-діагностична робота, викладання навчальних курсів,
психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу.
Робочі місця учнів (дітей) - столи, які зручно переміщувати по
кабінету. З шаф найбільш зручними є секції, що мають пересувні
полички і напівполички;
психологічні тренінги, практикуми, розвантаження,
психотерапія. Приміщення устатковується 10-15 м'якими кріслами з
високими підголовниками і вмонтованими в них гніздами для
підключення індивідуальних наушників, килимом для підлоги,
природно-декоративними елементами (рослини, акваріуми, фонтани)
тощо.
Навчальний психологічний кабінет багатопрофільного
використання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи із
специфіки діяльності та функціонального призначення.
3.3. Психологічний кабінет оснащується комплектами
підручників по класам (групам), навчально-методичних посібників,
методичних рекомендацій, затверджених навчальних програм, фахових
періодичних видань (журнали "Практична психологія та соціальна
робота", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та ін.),
тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.
3.4. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічного
кабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.
4. Матеріали та документація кабінету
Матеріали та документація психологічного кабінету
розділяється за категоріями:
1. Нормативно-правова.
2. Навчально-методична.
3. Довідково-інформаційна.
4. Обліково-статистична.
5. Для службового використання.
4.1. До нормативно-правових документів належать: закони
України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України, накази, розпорядження. Положення Міністерства освіти і
науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих
державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби
системи освіти України.
4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники,
навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій,
навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.
4.3. До довідково-інформаційних матеріалів належать:
матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад,
тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах,
навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними
працівниками, батьками тощо.
4.4. До обліково-статистичних документів належать: облік
товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани
роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік
(місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.
4.5. До матеріалів для службового використання належать:
індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування,
журнали індивідуальних консультацій, протоколи
корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали
психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових
методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.
Доступ до обліково-статистичних документів та документів для
службового використання регулюється завідуючим психологічним
кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за
винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступна
інформація:
список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів,
служб, консультацій медико-психологічного профілю;
телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів
практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).
5. Завідування психологічним кабінетом
5.1. Завідування психологічним кабінетом покладається
керівником навчального закладу на практичного психолога
(соціального педагога).
5.2. Завідуючий кабінетом несе відповідальність за зміст
роботи психологічного кабінету, планування діяльності та ведення
документації, зберігання та правильне використання обладнання та
інших матеріальних цінностей.
5.3. До обов'язків завідуючого психологічним кабінетом
входить: систематичне поповнення та удосконалення
навчально-матеріальної бази кабінету, забезпечення роботи
технічних засобів, дотримання правил санітарії та гігієни,
протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами.
5.4. За завідування психологічним кабінетом здійснюється
доплата згідно з законодавством України.
"Інформаційний збірник Міністерства
освіти і науки України", N 1/2002
Н А К А З
N 691 від 19.10.2001
Про затвердження Положення про психологічний кабінет
дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України та
Академії педагогічних наук від 15 серпня 2001 р. N 592/33
( v0592290-01 ) про забезпечення розвитку психологічної служби в
системі освіти України та з метою забезпечення належних умов праці
практичним психологам (соціальним педагогам) навчальних закладів
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про психологічний кабінет дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів (додається).
2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій зобов'язати керівників дошкільних,
загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної
середньої освіти виділити окремі приміщення для психологічних
кабінетів і забезпечити їх відповідним обладнанням та
устаткуванням.
3. Контроль за виконанням даного наказу покласти на
заступника державного секретаря Науменка Г.Г.
Державний секретар В.О.Зайчук
Затверджено
Наказ Міносвіти і науки
України
19.10.2001 N 691
Положення
про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти
1. Загальні положення
1.1. Психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та
інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти (далі
- навчальних закладів) - це спеціально обладнане приміщення для
здійснення професійної діяльності практичного психолога
(соціального педагога).
1.2. В кабінеті забезпечується своєчасне і систематичне
вивчення психофізичного, соціального розвитку дітей та учнів,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових,
інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних
особливостей. Кабінет діє з метою виявлення і створення
оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку і
саморозвитку дітей та учнів, сприяє виконанню освітніх і виховних
завдань навчальних закладів.
1.3. Робота в психологічному кабінеті здійснюється відповідно
до Положення про психологічну службу системи освіти України,
затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999
р. N 127 ( z0922-99 ) (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 30.12.1999 р. за N 922/4215), із змінами і доповненнями,
затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від
07.06.2001 р. N 439 ( z0570-01 ) (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 09.07.2001 р. за N 570/5761), у тісному
взаємозв'язку з іншими навчальними кабінетами, з використанням
технічних засобів, методичного, довідкового та роздаткового
матеріалу.
1.4. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та
матеріальні умови, необхідні для функціонування психологічного
кабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримується
навчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативному
управлінні.
1.5. У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам
додаткові платні послуги згідно з законодавством України.
1.6. Дане Положення є обов'язковим для навчальних закладів
незалежно від форм власності і визначає загальні Вимоги до
розташування, обладнання, оформлення психологічного кабінету та
ведення документації.
1.7. Діяльність у психологічному кабінеті регламентується
законами України, іншими законодавчими актами,
нормативно-правовими документами психологічної служби системи
освіти України, затвердженими в установленому порядку навчальними
програмами і планами, а також цим Положенням.
2. Призначення психологічного кабінету та вимоги
до його оформлення
Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робочий
кабінет практичного психолога (соціального педагога) та навчальний
психологічний кабінет.
2.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) призначений для проведення індивідуальної
психодіагностичної, корекційно-відновлювальної та розвивальної
роботи; індивідуальної консультаційної роботи з учнями (дітьми),
педагогічними працівниками, батьками, а також для підготовки до
занять, тренінгів, виступів; обробки результатів психологічних
обстежень та оформлення висновків і рекомендацій.
Робочий кабінет розташовується в зручному для відвідувачів
місці. На вхідних дверях закріплюється табличка "Практичний
психолог" ("Соціальний педагог"), на видному місці - графік
роботи, затверджений керівником навчального закладу.
Під робочий кабінет відводиться кімната площею не менше
12 кв. м.
2.2. Навчальний психологічний кабінет призначений для
Проведення занять з дітьми та учнями (навчальні курси,
факультативні заняття, психологічні гуртки, практикуми, тренінги);
групової діагностичної, розвивальної та психокорекційної роботи з
учнями (дітьми), психологічної просвіти педагогічних працівників,
батьків; систематичного підвищення рівня психологічної культури
всіх учасників навчально-виховного процесу.
Навчальний психологічний кабінет розташовується поруч З
робочим кабінетом практичного психолога (соціального Педагога). На
вхідних дверях закріплюється табличка з назвою:
"Навчальний психологічний кабінет".
2.3. Оформлення психологічного кабінету повинно відповідати
рекомендованим санітарно-гігієнічним, технічним нормам
(освітленості, температури, вологості, швидкості руху повітря) та
естетичним вимогам.
Психологічний кабінет розташовується в приміщеннях з
достатнім природним та штучним освітленням, звуковою ізоляцією,
необхідною кількістю розеток. Кімнати повинні забезпечувати
психотерапевтичний ефект. Підвищенню комфортності сприяють
кімнатні рослини, акваріуми, зображення природи тощо.
Для кращого розсіювання та відбиття світла рекомендується
стелю фарбувати у білий колір.
Якщо вікна у приміщенні виходять на сонячний бік, то стіни
краще оформляти у прохолодні тони: блакитний, зеленуватий,
салатний. Для приміщень з вікнами, орієнтованими на північ,
північний захід, північний схід більше підходять кольори теплої
гами: жовтуватий, світло-рожевий, пісковий.
Підлога, незалежно від матеріалу, з якого вона зроблена,
повинна мати темніший колір, ніж стіни.
Приміщення слід оформляти з урахуванням вимог сучасного
дизайну. При оформленні психологічного кабінету рекомендується
створення кольоро-світлової композиції з урахуванням
психофізіологічного ефекту кольорів.
3. Матеріально-технічне оснащення
3.1. Робочий кабінет практичного психолога (соціального
педагога) рекомендується укомплектувати:
меблями: письмовий та журнальний стіл, стільці, 2-3 крісла,
шафи секційні для зберігання книг, навчально-методичних
матеріалів, довідково-інформаційної документації, архіву тощо;
сейфом для зберігання обліково-статистичної документації та
документації для службового використання, аудіо-відео касет,
дискет тощо;
килимами для підлоги та пилососом для їх чищення;
оргтехнікою: комп'ютером, принтером, ліцензованим програмним
забезпеченням, сканером, ксероксом, телевізором, диктофоном,
аудіовідеотехнікою з достатньою кількістю касет, діагностичними
засобами, проекційною апаратурою та пристроями для її використання
(екран, зашторювання, пульт дистанційного управління та ін.),
кольорово-освітлювальною системою, освіжувачем та іонізатором
повітря, засобами зв'язку тощо;
канцелярськими приладдями: папером (білим та кольоровим)
форматом А4, блокнотом АЗ, фліп-чартом, маркерами, фломастерами,
матеріалами для творчих занять (клей, пластилін, фарби, іграшки,
ляльки та ін.) тощо.
3.2. Обладнання навчального психологічного кабінету. Робочі
місця учнів (дітей) і практичного психолога (соціального педагога)
обладнуються відповідно до вимог наукової організації праці,
ергономіки, з дотриманням правил техніки безпеки. Вони
обладнуються з урахуванням специфіки діяльності кабінету;
психо-діагностична робота, викладання навчальних курсів,
психологічна просвіта учасників навчально-виховного процесу.
Робочі місця учнів (дітей) - столи, які зручно переміщувати по
кабінету. З шаф найбільш зручними є секції, що мають пересувні
полички і напівполички;
психологічні тренінги, практикуми, розвантаження,
психотерапія. Приміщення устатковується 10-15 м'якими кріслами з
високими підголовниками і вмонтованими в них гніздами для
підключення індивідуальних наушників, килимом для підлоги,
природно-декоративними елементами (рослини, акваріуми, фонтани)
тощо.
Навчальний психологічний кабінет багатопрофільного
використання може обладнуватись і іншим устаткуванням, виходячи із
специфіки діяльності та функціонального призначення.
3.3. Психологічний кабінет оснащується комплектами
підручників по класам (групам), навчально-методичних посібників,
методичних рекомендацій, затверджених навчальних програм, фахових
періодичних видань (журнали "Практична психологія та соціальна
робота", "Журнал для батьків", "Обдарована дитина" та ін.),
тестових методик, бланків, допоміжних матеріалів.
3.4. Облік товарно-матеріальних цінностей психологічного
кабінету навчальних закладів здійснюється в установленому порядку.
4. Матеріали та документація кабінету
Матеріали та документація психологічного кабінету
розділяється за категоріями:
1. Нормативно-правова.
2. Навчально-методична.
3. Довідково-інформаційна.
4. Обліково-статистична.
5. Для службового використання.
4.1. До нормативно-правових документів належать: закони
України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів
України, накази, розпорядження. Положення Міністерства освіти і
науки України, управлінь (відділів) освіти і науки місцевих
державних адміністрацій щодо діяльності психологічної служби
системи освіти України.
4.2. До навчально-методичних матеріалів належать: підручники,
навчально-методичні посібники, збірники методичних рекомендацій,
навчальні програми (плани), фахові періодичні видання тощо.
4.3. До довідково-інформаційних матеріалів належать:
матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, нарад,
тематичні проспекти (буклети), доповіді, виступи на педрадах,
навчально-тематичні плани роботи з учнями (дітьми), педагогічними
працівниками, батьками тощо.
4.4. До обліково-статистичних документів належать: облік
товарно-матеріальних цінностей психологічного кабінету, плани
роботи практичного психолога (соціального педагога) на рік
(місяць), форми статистичної звітності встановленого зразка тощо.
4.5. До матеріалів для службового використання належать:
індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування,
журнали індивідуальних консультацій, протоколи
корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, матеріали
психолого-педагогічних консиліумів, тексти (ключі) тестових
методик, опитувальники, анкети, бланки відповідей тощо.
Доступ до обліково-статистичних документів та документів для
службового використання регулюється завідуючим психологічним
кабінетом відповідно до положень Етичного кодексу психолога (за
винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Крім того, в психологічному кабінеті має бути наступна
інформація:
список телефонів (адреси) місцевих спеціалізованих центрів,
служб, консультацій медико-психологічного профілю;
телефони (адреси) районного (міського), обласного центрів
практичної психології і соціальної роботи (методистів-психологів).
5. Завідування психологічним кабінетом
5.1. Завідування психологічним кабінетом покладається
керівником навчального закладу на практичного психолога
(соціального педагога).
5.2. Завідуючий кабінетом несе відповідальність за зміст
роботи психологічного кабінету, планування діяльності та ведення
документації, зберігання та правильне використання обладнання та
інших матеріальних цінностей.
5.3. До обов'язків завідуючого психологічним кабінетом
входить: систематичне поповнення та удосконалення
навчально-матеріальної бази кабінету, забезпечення роботи
технічних засобів, дотримання правил санітарії та гігієни,
протипожежної безпеки і поводження з електричними приладами.
5.4. За завідування психологічним кабінетом здійснюється
доплата згідно з законодавством України.
"Інформаційний збірник Міністерства
освіти і науки України", N 1/2002
вівторок, 4 травня 2010 р.
ЛИСТ МОНУ УКРАЇНИ
ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
від 27 листопада 2000 р. № 109
Про тривалість робочого тижня
практичних психологів, соціальних педагогів
На численні запити з місць щодо тривалості робочого тижня практичних психологів (соціальних педагогів) дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти Український НМЦ практичної психології й соціальної роботи повідомляє таке.
Статтями 21 (Психологічна служба в системі освіти) та 22 (Соціально-педагогічний патронаж) Закону України «Про освіту» визначено, що за своїм статусом практичні психологи й соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.
Ставки заробітної плати вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників виплачуються за кількість годин педагогічної (викладацької) роботи, перелічених у підпунктах «а» - «з» пункту 64 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (наказ Міносвіти України від 15.04.93 р. № 102).
Оскільки цією: Інструкцією визначено, що ставка заробітної плати лише практичних психологів спеціальних загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, виплачується за 20 годин педагогічної роботи на тиждень, то ставка заробітної плати практичних психологів (соціальних педагогів) усіх інших навчальних закладів виплачується за 40 годин роботи на тиждень.
Наказами Міністерства освіти України від 20.10.95 р. № 295 та від 07.12.95. р. № 339 затверджені нормативи чисельності та норми часу на роботи, що виконуються практичними психологами (соціальними педагогами) системи освіти. Дані норми часу, розроблені та апробовані Національним центром продуктивності Міністерства праці України, передбачають 50% робочого часу практичних психологів і соціальних педагогів (як учителів та викладачів) на підготовку до основних видів діяльності, обробку результатів та оформлення висновків, планування і звітність.
Тому пунктом 4.8 Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міносвіти України від 03.05.99 р. №127, зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 30.12.1999 р. за №922\4215) за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України визначено, що тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) - 40 годин. Але Із них 20 год. відводиться для роботи безпосередньо в навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 год. відводиться на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування та звітність. Дані роботи практичний психолог (соціальний педагог) має право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, у навчально-методичних та наукових центрах, удома).
Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби становить 40 годин, то й 20 год., що відводяться для роботи безпосередньо в навчальному закладі, і 20 год., що можуть проводитись за межами закладу освіти, повинні бути відображені в плані роботи практичного психолога (соціального педагога) на місяць та в статистичному звіті згідно з нормативами часу на основні види роботи (додатки 2, 3, 4 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. №1/9-352).
Директор центру В.Г.Панок
від 27 листопада 2000 р. № 109
Про тривалість робочого тижня
практичних психологів, соціальних педагогів
На численні запити з місць щодо тривалості робочого тижня практичних психологів (соціальних педагогів) дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти Український НМЦ практичної психології й соціальної роботи повідомляє таке.
Статтями 21 (Психологічна служба в системі освіти) та 22 (Соціально-педагогічний патронаж) Закону України «Про освіту» визначено, що за своїм статусом практичні психологи й соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.
Ставки заробітної плати вчителів, викладачів та інших педагогічних працівників виплачуються за кількість годин педагогічної (викладацької) роботи, перелічених у підпунктах «а» - «з» пункту 64 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (наказ Міносвіти України від 15.04.93 р. № 102).
Оскільки цією: Інструкцією визначено, що ставка заробітної плати лише практичних психологів спеціальних загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, виплачується за 20 годин педагогічної роботи на тиждень, то ставка заробітної плати практичних психологів (соціальних педагогів) усіх інших навчальних закладів виплачується за 40 годин роботи на тиждень.
Наказами Міністерства освіти України від 20.10.95 р. № 295 та від 07.12.95. р. № 339 затверджені нормативи чисельності та норми часу на роботи, що виконуються практичними психологами (соціальними педагогами) системи освіти. Дані норми часу, розроблені та апробовані Національним центром продуктивності Міністерства праці України, передбачають 50% робочого часу практичних психологів і соціальних педагогів (як учителів та викладачів) на підготовку до основних видів діяльності, обробку результатів та оформлення висновків, планування і звітність.
Тому пунктом 4.8 Положення про психологічну службу системи освіти України (наказ Міносвіти України від 03.05.99 р. №127, зареєстровано в Міністерстві юстиції У країни 30.12.1999 р. за №922\4215) за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України визначено, що тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) - 40 годин. Але Із них 20 год. відводиться для роботи безпосередньо в навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 год. відводиться на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів досліджень, оформлення висновків, планування та звітність. Дані роботи практичний психолог (соціальний педагог) має право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, у навчально-методичних та наукових центрах, удома).
Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби становить 40 годин, то й 20 год., що відводяться для роботи безпосередньо в навчальному закладі, і 20 год., що можуть проводитись за межами закладу освіти, повинні бути відображені в плані роботи практичного психолога (соціального педагога) на місяць та в статистичному звіті згідно з нормативами часу на основні види роботи (додатки 2, 3, 4 до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. №1/9-352).
Директор центру В.Г.Панок
Корекційна робота засобами арт-терапії
Лікування музикою має певні особливості. Однією з маловивчених галузей є знання тпро психофізіологічні процеси, які протікають в нашому мозку під час сприйняття музики. Дуже цікаві закономірності можуть бути знайдені при співставленні біоелектричної активності мозку з ритмічним компонентом музики.Звернемося спочатку до психофізіологічного методу вивчення нервово-мозкових процесів за допомогою нав'язуваного ритму. Сутність цього методу в наступному: у звуконепроникній темній кабіні піддослідний піддається дії серії світлових або звукових імпульсів, частота яких задається експериментатором. Під дією заданого ритмованого подразника в мозку виникає реакція перебудови біотоків мозку. Ці біотоки за допомогою датчиків, які прикріплені до голови піддослідного, реєструються та записуються на електроенцефалограмі. Існує чотири основні ритми мозку:
Дельта- ритм 2-3 кол/сек
Тета-ритм 4-7 кол/сек
Альфа-ритм 8-12 кол/сек
Бета-ритм 13-30 кол/сек
На електроенцефалограмі ритми біотоків мозку фіксуються у вигляді хвиль. За характером хвилі – її частотою, величиною амплітуди психофізіологи можуть (у загальних рисах) встановити деякі особливості особи даного піддослідного. Так, люди з високою амплітудою хвилі альфа-ритму характеризуються як спокійні, врівноважені та впевнені у собі. Вони, як правило, не мають схильності до прояву хвилювання та тривоги. У людей з низькою амплітудою хвилі альфа-ритму психологи спостерігають протилежні риси характеру – напруженість, схвильованість, неадекватність поведінки в складних ситуаціях. Зазвичай альфа –ритми реєструються при заплющених очах в спокійному стані людини. Коли людина відкриває очі або ж починає розв'язувати будь-яку мисленеву задачу, то альфа-ритм зникає. Відмічено, що люди із стійким альфа-ритмом, який зникає при підвищенні складності і при вирішенні розумових задач, мислять переважно абстрактними поняттями, звуками чи рухами. Відомий англійський психофізіолог Грей Уолтер, який першим почав досліджувати мозок за допомогою електроенцефалограми, зазначив, що накладення альфа-ритму на наявний мозковий ритм зменшує швидкість наших сенсорних та психічних процесів. "Більш швидкий ритм, - пише він, - безперечно має цінність в життєвій боротьбі, він гарантує велику оперативність рішення і дій. Ефективна розбіжність між альфа-ритмами з частотою 8 та 13 кол/сек проявляється у можливій швидкості зупинки автомобілю: при швидкості 80 км/год шофер з швидким альфа-ритмом виграє 1,5 м гальмівного шляху. Рівним чином пішоходи та велосипедисти з більш швидкими альфа-ритмами мають більші шанси запобігти катастрофі". Швидкість нашого читання також зумовлена частотою альфа-ритму. Ми можемо читати в середньому зі швидкістю 10 слів/сек, що відповідає середній частоті альфа-ритму.Підвищена дельта-активність покажчиків електроенцефалограми свідчить про психічний стан стресу або ж втомленості у піддослідного. Кількість дельта-хвиль зростає по мірі збільшення суб'єктивного відчуття втоми.Підвищена бета-активність у фоні електроенцефалограми свідчить про підвищену збудливість людини.У фоні електроенцефалограми один з ритмів, як правило, є ведучим, домінуючим. Якщо флікер (прилад, який задає ритмічні світові та звукові імпульси) настроїти на частоту домінуючого ритму, то виникає резонанс, внаслідок чого домінуючий ритм збільшує свою амплітуду. Грей Уолтер пише, що в цей момент "деякі з піддослідних бачать насичені різнокольорові картини, які іноді рухаються, іноді нерухомі. Виникають і прості відчуття гойдання, стрибків, навіть обертів та головокружіння, іноді – почуття поколювання та пощипування шкіри. Можуть виникати і організовані, повторювані сни, галюцинації, цілі епізоди, викликаючи комплекс відчуттів: піддослідні відчувають втому, страх, сором, відразу, злість, задоволення.Спробуємо співвіднести ритмові одиниці, які створюють характерний пульс музичного твору з частотою біотоків мозку. Тут можна зазначити, що мелодії, в яких звуки рухаються зі швидкістю 3 ритмічні одиниці /сек, мають той самий ритмічний склад, що і дельта-ритм, який регіструється електроенцефалограмою. Цей ритм можна прослідкувати в "Місячній сонаті" Бетховена, в багатьох ноктюрнах Шопена.Ритмічний малюнок, який рухається зі швидкістю 8 звуків на секунду, має той же ритмічний склад, що і альфа-ритм. Цей ритм звучить у фіналі 3 концерту Бетховена, у багатьох військових маршах.Пульсацію звукової тканини зі швидкістю, відповідною ритмічній частоті бета-ритму, мають віртуозні п'єси-етюди Шопена та Ліста.Які з цього можна зробити висновки?• В процесі сприйняття музичного твору біотоки нашого мозку налаштовуються на частоту ритмічної пульсації музики, яку ми слухаємо. При цьому найбільший ефект музичного сприйняття виникає тоді, коли ритм музики співпадає з домінуючою частотою біотоків мозку слухача.• Як в музиці, так і в біоелектричній активності мозку ритмічне прискорення пов'язане з підвищенням рівня активізації. Тому, прослуховування і співпереживання повільної, спокійної музики буде викликати реакцію активізації повільних біоритмів – дельта та тета. Швидкі, активні за своїм характером музичні твори будуть збільшувати в мозку значення альфа та бета-ритмів. Користуючись цими висновками, можна пояснити і виникнення асоціативних згадок при сприйнятті музичних творів. Відомо, що кожне наше переживання, кожне життєве явище реєструється і запам'ятовується в нашому мозку у вигляді певних змін у структурі синапсів нервових клітин. Кожне життєве явище таким чином залишає в корі головного мозку своєрідний нейронний слід, створенню якого відповідає зовсім певна комбінація ритмів-біотоків мозку. Якщо при прослуховуванні музичного твору викликані ним ритми біотоків за характером хвилі – її частотою та амплітудою, будуть східні з ритмами біотоків, пов'язаних з будь-яким життєвим переживанням, тоді активізуються відповідні ланки нейронних зв'язків і виникне асоціативне згадування, яке зіллється з переживанням музики, яка сприймається в даний момент.Оскільки характер реакції нав'язування ритму в значному ступені залежить від особливостей вищої нервової діяльності людини, а саме такого ведучого показника, яким є параметр "сила-слабкість" нервової системи, то і сприйняття музики обумовлено тими ж психологічними особливостями слухача.Існує зворотна залежність між силою нервової системи та її чутливістю. Чим слабкіша нервова система, тим вище її чутливість.Друга частина експерименту пояснює закономірності музичного сприймання, може дати розуміння будови музичної форми, виходячи із загальних уявлень про дію деяких подразників на мозок. Відомо, що частини класичної симфонії, класичного і народного танцю побудовані в наступній послідовності: напружено-конфліктна (Іч.), споглядальне adagio; веселе й жартівливе скерцо; життєстверджуючий фінал.Звернемося тепер до одного з сучасних методів лікування деяких неврозів за допомогою наркотерапії. Згідно з цим методом лікування до організму пацієнта вводять певні психофармакологічні речовини, які поступово змінюють емоційний стан пацієнта. В дії подібних препаратів на людину можна прослідкувати декілька стадій. Перед початком сеансу у хворого констатується стан тривоги й схвильованості. Потім наступає стадія превентивного, тобто охоронного гальмування. В третій стадії дії препарату пацієнти стають веселими, говіркими, більш доступними контакту з психотерапевтом. Саме на цій стадії дії препарату лікар починає промовляти різні формули навіювання, спрямовані на ліквідацію неприємних переживань і формування нових, більш позитивних установок на життя. Якщо зобразити стадії сеансу наркопсихотерапії у вигляді графіка, то він буде ідентичним графікові чергування частин класичної симфонії, танцю.Тілесно-орієнтовна терапія пов'язана з такими іменами як В.Райх, О.Лоуен, М.Фельденкрайз, М.Александер, І.Рольф. Класична тілесно-орієнтована терапія спирається на основні положення західної та східної школ. Метою цього виду терапії є зняття м'язових напруг; корекція невербальних форм поведінки; пізнання і усвідомлення мови власного тіла; корекція комунікативних властивостей; звільнення емоційної сфери. На початковому етапі передбачається безпосередня робота з тілом за допомогою дихання, маніпулювання м'язами і суглобами, фізичні вправи та голосоведіння. Наступним етапом цього виду терапії є цілісне включення особистості в емоційну дію, яка передбачає злам поведінкових та культурологічних стереотипів. Дуже цікавим джерелом походження рухової арт-терапії є методика Е.Жак-Далькроза, який розробив і удосконалив заняття з ритміки. Багато вправ запозичені з його методики. Слід нагадати, що всі різновиди арт-терапії ми базуємо на фольклорі України. Тому доречним, на наш погляд, буде акцентувати увагу на вправах на дихання, запозичених з української боротьби, розповсюдженої у Запорізькій Січі. Кінцевою метою таких вправ є зникнення афективних станів та зняття м'язової напруги. Наступним етапом є творчі завдання. Спочатку їх додають як друге завдання до основного, але з умовою, що не можна зупинятися, виконуючи основне завдання. Людині також пропонується аналізувати та пародіювати власну ходу, манеру танцювати і спілкуватися. Дуже важливим є те, що людина, зображаючи себе, ніби дивиться на себе іншими очима і може сама з себе глузувати, що свідчить про нормальний емоційний стан. Також важливим є метод спонтанного музичного руху, започаткований А.Дункан, яка за допомогою природного виразного руху передавала найглибші музичні переживання.
За матеріалами OSVITA com ua
Дельта- ритм 2-3 кол/сек
Тета-ритм 4-7 кол/сек
Альфа-ритм 8-12 кол/сек
Бета-ритм 13-30 кол/сек
На електроенцефалограмі ритми біотоків мозку фіксуються у вигляді хвиль. За характером хвилі – її частотою, величиною амплітуди психофізіологи можуть (у загальних рисах) встановити деякі особливості особи даного піддослідного. Так, люди з високою амплітудою хвилі альфа-ритму характеризуються як спокійні, врівноважені та впевнені у собі. Вони, як правило, не мають схильності до прояву хвилювання та тривоги. У людей з низькою амплітудою хвилі альфа-ритму психологи спостерігають протилежні риси характеру – напруженість, схвильованість, неадекватність поведінки в складних ситуаціях. Зазвичай альфа –ритми реєструються при заплющених очах в спокійному стані людини. Коли людина відкриває очі або ж починає розв'язувати будь-яку мисленеву задачу, то альфа-ритм зникає. Відмічено, що люди із стійким альфа-ритмом, який зникає при підвищенні складності і при вирішенні розумових задач, мислять переважно абстрактними поняттями, звуками чи рухами. Відомий англійський психофізіолог Грей Уолтер, який першим почав досліджувати мозок за допомогою електроенцефалограми, зазначив, що накладення альфа-ритму на наявний мозковий ритм зменшує швидкість наших сенсорних та психічних процесів. "Більш швидкий ритм, - пише він, - безперечно має цінність в життєвій боротьбі, він гарантує велику оперативність рішення і дій. Ефективна розбіжність між альфа-ритмами з частотою 8 та 13 кол/сек проявляється у можливій швидкості зупинки автомобілю: при швидкості 80 км/год шофер з швидким альфа-ритмом виграє 1,5 м гальмівного шляху. Рівним чином пішоходи та велосипедисти з більш швидкими альфа-ритмами мають більші шанси запобігти катастрофі". Швидкість нашого читання також зумовлена частотою альфа-ритму. Ми можемо читати в середньому зі швидкістю 10 слів/сек, що відповідає середній частоті альфа-ритму.Підвищена дельта-активність покажчиків електроенцефалограми свідчить про психічний стан стресу або ж втомленості у піддослідного. Кількість дельта-хвиль зростає по мірі збільшення суб'єктивного відчуття втоми.Підвищена бета-активність у фоні електроенцефалограми свідчить про підвищену збудливість людини.У фоні електроенцефалограми один з ритмів, як правило, є ведучим, домінуючим. Якщо флікер (прилад, який задає ритмічні світові та звукові імпульси) настроїти на частоту домінуючого ритму, то виникає резонанс, внаслідок чого домінуючий ритм збільшує свою амплітуду. Грей Уолтер пише, що в цей момент "деякі з піддослідних бачать насичені різнокольорові картини, які іноді рухаються, іноді нерухомі. Виникають і прості відчуття гойдання, стрибків, навіть обертів та головокружіння, іноді – почуття поколювання та пощипування шкіри. Можуть виникати і організовані, повторювані сни, галюцинації, цілі епізоди, викликаючи комплекс відчуттів: піддослідні відчувають втому, страх, сором, відразу, злість, задоволення.Спробуємо співвіднести ритмові одиниці, які створюють характерний пульс музичного твору з частотою біотоків мозку. Тут можна зазначити, що мелодії, в яких звуки рухаються зі швидкістю 3 ритмічні одиниці /сек, мають той самий ритмічний склад, що і дельта-ритм, який регіструється електроенцефалограмою. Цей ритм можна прослідкувати в "Місячній сонаті" Бетховена, в багатьох ноктюрнах Шопена.Ритмічний малюнок, який рухається зі швидкістю 8 звуків на секунду, має той же ритмічний склад, що і альфа-ритм. Цей ритм звучить у фіналі 3 концерту Бетховена, у багатьох військових маршах.Пульсацію звукової тканини зі швидкістю, відповідною ритмічній частоті бета-ритму, мають віртуозні п'єси-етюди Шопена та Ліста.Які з цього можна зробити висновки?• В процесі сприйняття музичного твору біотоки нашого мозку налаштовуються на частоту ритмічної пульсації музики, яку ми слухаємо. При цьому найбільший ефект музичного сприйняття виникає тоді, коли ритм музики співпадає з домінуючою частотою біотоків мозку слухача.• Як в музиці, так і в біоелектричній активності мозку ритмічне прискорення пов'язане з підвищенням рівня активізації. Тому, прослуховування і співпереживання повільної, спокійної музики буде викликати реакцію активізації повільних біоритмів – дельта та тета. Швидкі, активні за своїм характером музичні твори будуть збільшувати в мозку значення альфа та бета-ритмів. Користуючись цими висновками, можна пояснити і виникнення асоціативних згадок при сприйнятті музичних творів. Відомо, що кожне наше переживання, кожне життєве явище реєструється і запам'ятовується в нашому мозку у вигляді певних змін у структурі синапсів нервових клітин. Кожне життєве явище таким чином залишає в корі головного мозку своєрідний нейронний слід, створенню якого відповідає зовсім певна комбінація ритмів-біотоків мозку. Якщо при прослуховуванні музичного твору викликані ним ритми біотоків за характером хвилі – її частотою та амплітудою, будуть східні з ритмами біотоків, пов'язаних з будь-яким життєвим переживанням, тоді активізуються відповідні ланки нейронних зв'язків і виникне асоціативне згадування, яке зіллється з переживанням музики, яка сприймається в даний момент.Оскільки характер реакції нав'язування ритму в значному ступені залежить від особливостей вищої нервової діяльності людини, а саме такого ведучого показника, яким є параметр "сила-слабкість" нервової системи, то і сприйняття музики обумовлено тими ж психологічними особливостями слухача.Існує зворотна залежність між силою нервової системи та її чутливістю. Чим слабкіша нервова система, тим вище її чутливість.Друга частина експерименту пояснює закономірності музичного сприймання, може дати розуміння будови музичної форми, виходячи із загальних уявлень про дію деяких подразників на мозок. Відомо, що частини класичної симфонії, класичного і народного танцю побудовані в наступній послідовності: напружено-конфліктна (Іч.), споглядальне adagio; веселе й жартівливе скерцо; життєстверджуючий фінал.Звернемося тепер до одного з сучасних методів лікування деяких неврозів за допомогою наркотерапії. Згідно з цим методом лікування до організму пацієнта вводять певні психофармакологічні речовини, які поступово змінюють емоційний стан пацієнта. В дії подібних препаратів на людину можна прослідкувати декілька стадій. Перед початком сеансу у хворого констатується стан тривоги й схвильованості. Потім наступає стадія превентивного, тобто охоронного гальмування. В третій стадії дії препарату пацієнти стають веселими, говіркими, більш доступними контакту з психотерапевтом. Саме на цій стадії дії препарату лікар починає промовляти різні формули навіювання, спрямовані на ліквідацію неприємних переживань і формування нових, більш позитивних установок на життя. Якщо зобразити стадії сеансу наркопсихотерапії у вигляді графіка, то він буде ідентичним графікові чергування частин класичної симфонії, танцю.Тілесно-орієнтовна терапія пов'язана з такими іменами як В.Райх, О.Лоуен, М.Фельденкрайз, М.Александер, І.Рольф. Класична тілесно-орієнтована терапія спирається на основні положення західної та східної школ. Метою цього виду терапії є зняття м'язових напруг; корекція невербальних форм поведінки; пізнання і усвідомлення мови власного тіла; корекція комунікативних властивостей; звільнення емоційної сфери. На початковому етапі передбачається безпосередня робота з тілом за допомогою дихання, маніпулювання м'язами і суглобами, фізичні вправи та голосоведіння. Наступним етапом цього виду терапії є цілісне включення особистості в емоційну дію, яка передбачає злам поведінкових та культурологічних стереотипів. Дуже цікавим джерелом походження рухової арт-терапії є методика Е.Жак-Далькроза, який розробив і удосконалив заняття з ритміки. Багато вправ запозичені з його методики. Слід нагадати, що всі різновиди арт-терапії ми базуємо на фольклорі України. Тому доречним, на наш погляд, буде акцентувати увагу на вправах на дихання, запозичених з української боротьби, розповсюдженої у Запорізькій Січі. Кінцевою метою таких вправ є зникнення афективних станів та зняття м'язової напруги. Наступним етапом є творчі завдання. Спочатку їх додають як друге завдання до основного, але з умовою, що не можна зупинятися, виконуючи основне завдання. Людині також пропонується аналізувати та пародіювати власну ходу, манеру танцювати і спілкуватися. Дуже важливим є те, що людина, зображаючи себе, ніби дивиться на себе іншими очима і може сама з себе глузувати, що свідчить про нормальний емоційний стан. Також важливим є метод спонтанного музичного руху, започаткований А.Дункан, яка за допомогою природного виразного руху передавала найглибші музичні переживання.
За матеріалами OSVITA com ua
неділя, 2 травня 2010 р.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ І ПРИЙОМИ У ДІАГНОСТИКО-КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З ДІТЬМИ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ.
В умовах сучасної школи профілактика проявів девіантної поведінки у виховній роботі пов’язана в першу чергу. З актуалізацією широкого спектру негативних явищ, які часто-густо характеризують взаємини між педагогами і учнями:
-емоційна прохолода;
-обопілне психологічне відчудження;
-непорозуміння;
-домінування тенденцій”адміністративно-наказової” педагогіки;
Як показала практика, успіх профілактико-виховної роботи забезпечується сукупністю методів виховання й перевиховання. Сутність самого процесу перевиховання полягає в подоланні негативних рис особистості учня через їх витіснення позитивними.
Залежно від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства, девіантна поведінка поділяється на:
-делікветну(протиправну)
-адиктивну(залежну)
-патохарактерологічну;
-суїцидальну;
-статеві відхилення
Набір цих негативних виявів повторюється у багатьох”важких підлітків”, тому їхня поведінка здається подібною і відрізняється лише ступенем вияву відхилень від соціальної норми. Тому деякі педагоги переконані. Що всі “важкі “ учні однакові й корекційні заходи треба проводити за єдиною схемою.
Дослідження показують, що далеко не всі діти, які порушують норми поведінки, є важковиховуваними. Таким чином, у загальній групі неповнолітніх із соціально дезаптованою поведінкою можна виділити такі типи:
1. Тип педагогічно занедбаних дітей;
2. Конституційний тип;
3. Ситуативний тип;
4. Тип важковиховуваних дітей;
До факторів ризику девіантноі поведінки відносять:
1. Соціально-економічні;
2. Соціально-педагогічні;
3. Соціально-культурні;
4. Психологічні;
5. Біологічні
Змістом профілактики девіантної поведінки має бути:
-правова освіта- розповсюдження інформації щодо правових можливостей. Методика”рівний-рівному” “Діалог”
-надання консультативної допомоги у вирішенні проблем(юрист, лікар, психолог, педагог,”Телефон довіри”
-cоціально-педагогічна допомога сім”ям”
-cтворення умов для змістовного дозвілля;
-соціально-психологічні тренінги;
-навчання на рівних(підготовка дітей та молоді до поширення профілактичної інформації в середовищі однолітків)
-проведення роботи з батьками(або особами. Що їх замінюють), яка передбачає попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей в сім”ї;
-просвітницька робота серед педагогів щодо причин появи девіантної поведінки в підлітків і особливостей психологічно-педагогічної роботи з ними(виступи на нарадах, педрадах, семінарах. Бесіди та консультації для вчителів, психолого-педагогічні консиліуми)
Для виявлення причини девіантної поведінки дітей”групи ризику” застосовують програму психодіагностики.
ПРОГРАМА ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ “групи ризику”^
1.Діагностика характерологічних особливостей:
Методика експрес-діагностики характерологічних -- особливостей(опитувальник АЙзенка)
-тест незакінчених речень;
-проективні методики;
-тести на виявлення типу темпераменту;
-методики вивчення само оцінювання;
2. Діагностика психологічного клімату сім”ї, особливостей сімейного виховання;
-метод бесіди;
-анкетування учнів( наприклад, анкета “ Ти і твої батьки”
-методика “Малюнок сім”ї”.
3. Вивчення статусу учня в класному колективі;
-соціометричні дослідження;
-анкетування учнів “Ти і твої вчителі”
4. Вивчення інтересів. Ідеалів, нахилів,здібностей;
-метод бесіди;
-анкетування “ Мій вільний час “
- тестування-“Карта інтересів”
5.Особливості пізнавальних процесів: пам”яті, уваги , мислення, мови;
6.Діагностика емоційних станів;
-виявлення рівня тривожності;
-кольоровий тест Люшера
-діагностика стану агресії;
Отже. Для успішноі роботи з неповнолітніми. Що мають відхилення у поведінці, необхідні:
РЕКОМЕНДАЦІЇ :
- знання причин девіації та особливостей їх перебігу;
- знання цілей та завдань роботи саме з цією категорію дітей;
- уміння проводити психологічно-педагогічну діагностику особистості учнів з девіантною поведінкою;
- уміння добирати адекватні методи перевиховання;
- уміння використовувати ці методи та контролювати їхню дію;
- уміння працювати з нестандартними дітьми в нестандартних ситуаціях;
Практичний психолог:
І. В. Шапка
В умовах сучасної школи профілактика проявів девіантної поведінки у виховній роботі пов’язана в першу чергу. З актуалізацією широкого спектру негативних явищ, які часто-густо характеризують взаємини між педагогами і учнями:
-емоційна прохолода;
-обопілне психологічне відчудження;
-непорозуміння;
-домінування тенденцій”адміністративно-наказової” педагогіки;
Як показала практика, успіх профілактико-виховної роботи забезпечується сукупністю методів виховання й перевиховання. Сутність самого процесу перевиховання полягає в подоланні негативних рис особистості учня через їх витіснення позитивними.
Залежно від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства, девіантна поведінка поділяється на:
-делікветну(протиправну)
-адиктивну(залежну)
-патохарактерологічну;
-суїцидальну;
-статеві відхилення
Набір цих негативних виявів повторюється у багатьох”важких підлітків”, тому їхня поведінка здається подібною і відрізняється лише ступенем вияву відхилень від соціальної норми. Тому деякі педагоги переконані. Що всі “важкі “ учні однакові й корекційні заходи треба проводити за єдиною схемою.
Дослідження показують, що далеко не всі діти, які порушують норми поведінки, є важковиховуваними. Таким чином, у загальній групі неповнолітніх із соціально дезаптованою поведінкою можна виділити такі типи:
1. Тип педагогічно занедбаних дітей;
2. Конституційний тип;
3. Ситуативний тип;
4. Тип важковиховуваних дітей;
До факторів ризику девіантноі поведінки відносять:
1. Соціально-економічні;
2. Соціально-педагогічні;
3. Соціально-культурні;
4. Психологічні;
5. Біологічні
Змістом профілактики девіантної поведінки має бути:
-правова освіта- розповсюдження інформації щодо правових можливостей. Методика”рівний-рівному” “Діалог”
-надання консультативної допомоги у вирішенні проблем(юрист, лікар, психолог, педагог,”Телефон довіри”
-cоціально-педагогічна допомога сім”ям”
-cтворення умов для змістовного дозвілля;
-соціально-психологічні тренінги;
-навчання на рівних(підготовка дітей та молоді до поширення профілактичної інформації в середовищі однолітків)
-проведення роботи з батьками(або особами. Що їх замінюють), яка передбачає попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей в сім”ї;
-просвітницька робота серед педагогів щодо причин появи девіантної поведінки в підлітків і особливостей психологічно-педагогічної роботи з ними(виступи на нарадах, педрадах, семінарах. Бесіди та консультації для вчителів, психолого-педагогічні консиліуми)
Для виявлення причини девіантної поведінки дітей”групи ризику” застосовують програму психодіагностики.
ПРОГРАМА ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ “групи ризику”^
1.Діагностика характерологічних особливостей:
Методика експрес-діагностики характерологічних -- особливостей(опитувальник АЙзенка)
-тест незакінчених речень;
-проективні методики;
-тести на виявлення типу темпераменту;
-методики вивчення само оцінювання;
2. Діагностика психологічного клімату сім”ї, особливостей сімейного виховання;
-метод бесіди;
-анкетування учнів( наприклад, анкета “ Ти і твої батьки”
-методика “Малюнок сім”ї”.
3. Вивчення статусу учня в класному колективі;
-соціометричні дослідження;
-анкетування учнів “Ти і твої вчителі”
4. Вивчення інтересів. Ідеалів, нахилів,здібностей;
-метод бесіди;
-анкетування “ Мій вільний час “
- тестування-“Карта інтересів”
5.Особливості пізнавальних процесів: пам”яті, уваги , мислення, мови;
6.Діагностика емоційних станів;
-виявлення рівня тривожності;
-кольоровий тест Люшера
-діагностика стану агресії;
Отже. Для успішноі роботи з неповнолітніми. Що мають відхилення у поведінці, необхідні:
РЕКОМЕНДАЦІЇ :
- знання причин девіації та особливостей їх перебігу;
- знання цілей та завдань роботи саме з цією категорію дітей;
- уміння проводити психологічно-педагогічну діагностику особистості учнів з девіантною поведінкою;
- уміння добирати адекватні методи перевиховання;
- уміння використовувати ці методи та контролювати їхню дію;
- уміння працювати з нестандартними дітьми в нестандартних ситуаціях;
Практичний психолог:
І. В. Шапка
Підписатися на:
Дописи (Atom)
.JPG)