1.1. Визначення поняття мотиву злочину
Ні в психологічній, ні в юридичній літературі поки що не вироблено загальновизнаного поняття як мотиву людської поведінки або діяльності, так і поняття мотиву злочину. На наш погляд, можна виділити два важливих підходи щодо розуміння мотиву, які існують сьогодні в психології: 1) зарубіжна (західна) психологічна думка; 2) вітчизняна психологічна думка.

Зарубіжна (західна) психологічна думка висвітлює питання мотиву в межах найрізноманітніших теорій і концепцій, представлених багатьма психологічними школами і напрямами: інтроспективної психології, психоаналізу, біхе-віорізму, гештальтпсихології тощо. Часом під гаслами розгляду детермінант людської поведінки відбувається різноплановий аналіз всього що завгодно, але тільки не мотивів. У свою чергу, опис та обґрунгування концепції мотиву та його похідних елементів базується на величезній кількості математичних формул, схем, графіків, а також специфічної термінології 3 мотивами ототожнюються такі поняття, як «інстинкт» - у У. Мак-Дауголла [1], «потяг» - у 3. Фрейда [2], «драйв» - у К. Халла [3]. Іноді зміст мотивів розкривається через їх співвідношення з певними типами реакцій поведінки: «потребою у досягненні» - у Д. Мак-Клелланда [4], «потребою у самоактуалізації» - у А. Маслоу [5] та ін.

Останнім часом у працях західних вчених-психологів спостерігається спроба узагальнити увесь той величезний, накопичений роками матеріал щодо проблеми мотиву поведінки людини, що призводить до видання реферативних оглядів. Сучасному стану розробки питань, що обіймають проблему мотиву, присвячене комплексне дослідження X. Хекхаузена, який визначає мотив як «бажаний цільовий стан у рамках відношення «індивід — середовище» [6, С. 34]. Намагання вченого дати специфічне трактування як феномену мотиву, так й іншим психологічним явищам і процесам, призводять до того, що поняття мотиву набуває зовсім іншого звучання: мотив вже розуміється «не як сумарна, раз і назавжди фіксована особистісна властивість, але як система релевантних мотивації когнітивних процесів»

л-ра Юридична психологія. Київ. 2000р. ст.28