Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників

Виступ практичного психолога на педагогічній раді

проблема профорієнтаційної роботи з молоддю в сучасних умовах є однією з гостро актуальних не тільки з точки зору розв'язання власне виробничих завдань, але передусім якнайповнішого розкриття творчого потенціалу кожної людини. Гуманізація цілей навчання і виховання підростаючого покоління, що становить собою магістральну лінію перебудови в сфері народної освіти, передбачає всебічний розвиток особистості вихованців, вияв ними творчості, ініціативи і самостійності, зокрема при виборі майбутньої професії. На цьому ґрунті загострюється потреба у вивченні обдарувань учнів, їх інтересів та схильностей, а також дослідження умов, за яких ці інтереси та схильності перетворюються на дієві мотиви професійного самовизначення.Старший школяр знаходиться на порозі вступу в самостійне життя. Перед учнями старшого шкільного віку виникає необхідність самовизначення, вибору свого життєвого шляху, як завдання першорядної життєвої важливості. Вибір професії становиться психологічним центром ситуації розвитку старших школярів, створюючи в них своєрідну внутрішню позицію Для того щоб успішно проводити роботу з профорієнтації, важливо знати, які установки й особистісні особливості того або іншого учня.Об'єкт дослідження – процес професійного визначення учнів.Предмет дослідження – професійна орієнтація старшокласників. Мета дослідження – уточнення термінів і понять, що входять в поле професійної орієнтації, а також теоретичне обґрунтування шляхів оптимізації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в сучасних умовах.Реалізація мети, поставленої в дослідженні, передбачала вирішення таких завдань: - аналіз наукових джерел з питань профорієнтаційної роботи учнів;- теоретичне обґрунтування сутності і змісту процесу професійного самовизначення старшокласників;- визначення педагогічних умов профорієнтації учнів старшого шкільного віку.


1. Психологічні основи професійного самовизначення старшокласників

В сучасній психологій самовизначення особистості розуміється як активне визначення людиною свого місця у системі суспільних відношень. В цьому зв'язку важливо розглядати особистісне і професійне самовизначення під час вибору старшокласників життєвого шляху.Особистісне самовизначення являю собою вибір життєвої позиції, визначення перспектив у діяльності та сімейних плануваннях, а також перехід від однозначної ролі (учня) до соціально диференціювальним ролям. Від того як здійсниться особистісне самовизначення залежить і професійне. Для того щоб зрозуміти що таке професійне самовизначення, необхідно розкрити термін професія в різних аспектах[11]. Під терміном "професія" розуміється рід трудової діяльності, що вимагає визначеної підготовки і є звичайно джерелом матеріального забезпечення існування людини. Професія також характеризується як система знань, умінь і навичок, властивій визначеній людині[18]. Виникнення професійного самовизначення охоплює старший шкільний вік, який складається з таких етапів: - первинного вибору професії, для якого характерні малодиференціюванні уяви про світ професій, ситуативні представлення про внутрішні ресурси, необхідних для даного роду професій, нестійкість професійних намірів. Цей етап характерний для учнів молодшого шкільного віку, коли ще не виникає питань про зміст професії, умовах роботи. Іноді на цій стадії затримуються і підлітки;- професійного самовизначення (старший шкільний вік). На цьому етапі виникають і формуються професійні наміри і первісне орієнтування в різних сферах праці;- професійне навчання як освоєння обраної професії здійснюється після одержання шкільної освіти;- професійна адаптація характеризується формуванням індивідуального стилю діяльності і включенням у систему виробничих і соціальних відносин;- самореалізація в праці (частковим або повна) пов'язана з виконанням або невиконанням тих чекань, що пов'язані з професійною працею.Отже, професійне самовизначення розглядається як процес, що охоплює весь період професійної діяльності особистості: від виникнення професійних намірів до виходу з трудової діяльності. Він пронизує весь життєвий шлях людини. Піком цього процесу, переломним моментом у житті є акт вибору професії. За часом він звичайно збігається з закінченням школи і тісно пов'язаний з попередніми етапами професійного самовизначення.У психологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення психологічних факторів ухвалення рішення про вибір професії. Ряд дослідників дотримують точки зору на вибір професії як на вибір діяльності. Професійне самовизначення розглядається при цьому як процес розвитку суб'єкта праці. У контексті розуміння професії як вибору діяльності поширена також точка зору, що основною детермінантою правильного вибору є професійний інтерес або професійна спрямованість. Ряд авторів дотримують погляду на вибір професії як на окремий випадок соціального самовизначення, тобто вибір професії - соціально задане явище, обумовлене насамперед соціальними характеристиками професії [2; 4; 7; 10; 18; 22; 23].Найбільш продуктивним є підхід до вибору професії як одному з найважливіших подій у цілісному житті людини. Вибір професії пов'язаний з минулим досвідом особистості, а процес професійного самовизначення простирається далеко в майбутнє, беручи участь у формуванні загального образа "Я" людини, визначаючи плин його життя.Розглядаючи вибір професії як систему суб'єкт об'єктних відносин, необхідно зупинитися на характеристиці як самого об'єкта вибору професії - того, що вибирають, так і суб'єкта - що вибирає.Традиційно загальна схема опису професії має на увазі чотири аспекти:- соціально-економічний (коротка історія професії, її психологія професійної освіти, роль у системі народного господарства, зведення про підготовку кадрів, перспективах просування, заробітній платі, престижності професії);- виробничо-технічний (дані про технологічний процес, об'єкт, знаряддя праці, робітнику місці, формах організації праці);- санітарно-гігієнічний (інформація про кліматичні умови, характер висвітлення й інших санітарних факторів, режимі і ритмі праці, медичних протипоказаннях);- психофізичний (вимоги професії до особливостей психічних процесів і властивостям особистості).Е.А. Климовим [7] запропонована оглядова класифікація професій по ознаках предмета, цілей, засобів і умов праці, яка складається з чотирьох ярусів.До першого ярусу можна віднести такі типи професій.Всі професії підрозділяються на біономічні (природа), технічні (техніка), сигномічні (знаки), артономічні (художні образи) і соціономічні (взаємодія людей) (А.Н. Леонтьев)[5]. Відповідно до цього Е.А. Климов визначає п'ять схем професійної діяльності: "Людина-природа", "Людина-техніка", "Людина-знак", "Людина-образ", "Людина-людина".:1. "Людина - жива природа" (П). Представники цього типу професій мають справу з рослинними і тваринними організмами, мікроорганізмами й умовами їхнього існування (майстер-плодоовочівник, агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог).2. "Людина - людина" (Л). Предметом інтересу, обслуговування, розпізнавання, перетворення тут є соціальні системи, співтовариства, групи населення, люди різного віку (продавець, перукар, організатор виробництва, лікар, учитель, соціальний працівник).

3. "Людина – техніка" (Т) і не жива природа. Працівники мають справу з неживими, технічними об'єктами праці (слюсар-збирач, технік-механік, електрослюсар, інженер-електрик, технік-технолог).4. "Людина - знакова система" (3). Природні і штучні мови, умовні знаки, символи, цифри, формули – це предметні світи, якими займаються представники цього типу професій (оператор фотоскладального автомата, програміст, кресляр-картограф, математик, редактор видавництва, мовознавець).5. "Людина – художній образ" (X). Явища, факти художнього відображення дійсності – це займає представників професій цього типу (художник-декоратор, художник-реставратор, настроювач музичних інструментів, концертний виконавець, артист балету, актор драматичного театру).Таким чином, умовно позначимо 5 типів професій ПЛТЗХ. У межах кожного типу професій Е.А.Климовим виділені їхні класи по ознаці цілей (другий ярус
гностичні професії (Г);

перетворюючі (П);

дослідницькі (Д).

По ознаці основних знарядь, засобів праці в рамках кожного класу виділяють чотири відділи (3-й ярус):

професії ручної праці (Р);

професії машинної праці (М) (машини з ручним керуванням використовуються для обробки, переміщення, перетворення предметів праці, тому типовими професіями в цьому підрозділі є водій, машиніст і т. д.);

професії, пов'язані з застосуванням автоматизованих і автоматичних систем (А) – оператори машин і з ЧПУ і т. д.;

професії, пов'язані з перевагою функціональних засобів праці (Ф).

За умовами праці професії можна розділити на чотири групи (четвертий ярус):

робота з умовами мікроклімату, близькими до побутових, "кімнатних" (П): лаборанти, бухгалтери, оператори ЕОМ;

робота, пов'язана з перебуванням на відкритому повітрі в будь-яку погоду (ПРО): агроном, монтажник сталевих і залізобетонних конструкцій, інспектор Державтоінспекції;

робота в незвичайних умовах (на висоті, під землею, під водою, при підвищених і знижених температурах (Н): антенщик-мачтовик, водолаз, машиніст гірського комбайна, пожежний);

робота в умовах підвищеної моральної відповідальності за життя і здоров'я людей (М) – дорослих або дітей, пов'язане з великими матеріальними цінностями (вихователь дитячого саду, учитель, лікар, слідчий).

Аналізуючи склад дій для кожного типу професій, Е.А.Климов намітив чотири їхні групи:1. Рухові (дії переміщення, розташування, повороту і т.д.).2. Пізнавальні (гностичні) дії, куди входять дії сприйняття, уяви і логічні дії.3. Дії між особистісного спілкування; діагностуючі, дія-вимога, дія по інформаційному керуванню партнером.4. Дії за узгодженням зусиль. Що ж визначає вибір професії? Відповідаючи на це питання, Е.А.Климов намічає вісьмох основних факторів, що визначають професійний вибір:- Позиція старших, родини;- Позиція однолітків;- Позиція шкільного педагогічного колективу (учителі, класні керівники і т.д.);- Особисті професійні і життєві плани;- Здібності та їхні прояви;- Домагання на суспільне визнання;- Інформованість про ті або інші професійні діяльності;- Схильності. У ряді основних факторів вибору професії психологи звичайно називають наступні:

інтереси (пізнавальний, професійний інтерес до професії, схильності);

здатності (як психологічні механізми, необхідні для успіху у визначеному виді діяльності);

темперамент;

характер.

Ці фактори часто відносяться до суб'єктивного. Наступна група факторів (їх можна назвати об'єктивними) містить у собі: рівень підготовки (успішності), стан здоров'я, інформованість про світ професій. Виділяють також соціальні характеристики: соціальне оточення, домашні умови, освітній рівень батьків. Особливе місце займають такі фактори, як здатності. Часто проблему здібностей пов'язують з обдарованістю, але такого рівня розвитку здібностей потребує від індивіда лише незначне число професій.К.М.Гуревич [16] виділив три типи професій у зв'язку з визначенням вимог, пред'явлених до працівника:

професії, де кожна здорова людина може досягти суспільно прийнятної ефективності діяльності;

професії, у яких далеко не кожна людина може домогтися потрібної ефективності;

професії, що по своїй сутності вимагають досягнення вищих ступенів майстерності, вони висувають специфічні вимоги до індивідуальних особливостей людини (професії, що вимагають абсолютної професійної придатності).

Кожен тип професії висуває визначені вимоги до тих або інших здібностей і якостям людини.Психологічні вимоги професій типу "людина-природа" до людини: розвита уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам'ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори; оскільки результати діяльності виявляються після досить тривалого часу, фахівець повинний мати терпіння, наполегливістю, повинний бути готовим працювати поза колективами, іноді у важких погодних умовах, у бруді і т. і Більшість професій "Людина-техніка" пов'язано:1) зі створенням, монтажем, зборкою технічних пристроїв (фахівці проектують, конструюють технічні системи, пристрої, розробляють процеси їхнього виготовлення. З окремих вузлів, деталей збирають машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують них); 2) з експлуатацією технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);3) з ремонтом технічних пристроїв (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують них).Те саме технічний пристрій може бути предметом праці для різних фахівців.Психологічні вимоги професій "Людина-техніка" до людини: гарна координація рухів; точне зорове, слухове, вібраційне і кинестетичне сприйняття; розвите технічне і творче мислення й уява; уміння переключати і концентрувати увага; спостережливість.Більшість професій типу "Людин-знакова система" пов'язано з переробкою інформації і розрізняється по особливостях предмета праці. Це можуть бути:1) тексти на рідній або іноземній мовах (редактор, коректор, друкарка, діловод, телеграфіст, складач);2) цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЕОМ, економіст, бухгалтер, статистик);3) креслення, схеми, карти (конструктор,4) інженер-технолог, кресляр, копіювальник, штурман, геодезист);5) звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст, звукооператор).Психологічні вимоги професій "людин-знакова система" до людини: гарна оперативна і механічна пам'ять; здатність до тривалої концентрації уваги на відверненому (знаковому) матеріалі; гарний розподіл і переключення уваги; точність сприйняття, уміння бачити те, що коштує за умовними знаками; посидючість, терпіння; логічне мислення."Людина-художній образ". Більшість професій цього типу пов'язано:1) зі створенням, проектуванням художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст, хореограф);2) з відтворенням, виготовленням різних виробів за зразком (ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор, червонодеревець);3) з розмноженням художніх творів у масовому виробництві (майстер по розписі порцеляни, шліфувальник по камені і кришталеві, маляр, друкар).Психологічні вимоги професій цього типу до людини: художні здібності; розвите зорове сприйняття; спостережливість, зорова пам'ять; наочно-образне мислення; творча уява; знання психологічних законів емоційного впливу на людей."Людина-людина" . Більшість професій цього типу пов'язано:1) з вихованням, навчанням людей (вихователь, учитель, спортивний тренер);2) з медичним обслуговуванням (лікар, фельдшер, медсестра, нянька);3) з побутовим обслуговуванням (продавець, перукар, офіціант, вахтер);4) з інформаційним обслуговуванням (бібліотекар, екскурсовод, лектор);5) із захистом суспільства і держави (юрист, міліціонер, інспектор, військовослужбовець).Багато посад: директор, бригадир, начальник цехи – пов'язані з роботою з людьми, тому до всіх керівників пред'являються ті ж вимоги, що і до фахівців професій типу "Людина-людина".Психологічні вимоги професій цього типу до людини: прагнення до спілкування; уміння легке вступати в контакт із незнайомими людьми; стійке гарне самопочуття при роботі з людьми; доброзичливість, чуйність; витримка; уміння стримувати емоції; здатність аналізувати поводження навколишні і свої власне, розуміти наміри і настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах людей, уміння улагоджувати розбіжності між ними, організовувати їхня взаємодія; здатність думкою ставити себе на місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думку іншої людини; здатність володіти мовою, мімікою, жестами; розвита мова, здатність знаходити загальну мову з різними людьми; уміння переконувати людей; акуратність, пунктуальність, зібраність; знання психології людей.Вибір професії відбиває визначений рівень особистих домагань, заснованих на оцінці своїх здібностей і можливостей. Крім того, вибір професії, професійне самовизначення вимагає високої активності суб'єкта, залежить від рівня сформованості усвідомленої психічної саморегуляції, ступеня розвитку контрольно-оцінної сфери. Отже, важливими факторами в професійному самовизначенні є здатність адекватно оцінювати свої якості як фактори вибору професії;

здатність вивчати світ професій, спираючи на невипадкові фактори, формувати адекватне представлення про нього;

здатність виділяти головне для себе при виборі професії, тобто сформувати індивідуальну ієрархію факторів, максимально адекватно оцінити ситуацію вибору професії