Профілактика агресивності та жорстокості серед неповнолітніх і молоді.

Перебудова нашого суспільства, пов’язана з переходом на ринкові відносини, призвела не лише до економічних та політичних змін, а й до змін моральних норм, поведінки людей, а особливо молодого покоління. Шкільні психологи, батьки, педагоги відрізняють; у дітей та підлітків зростає асоціальна спрямованість поведінки. Вони стали вразливішими та агресивнішими. Агресивні тенденції стали характернішими навіть для поведінки дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Тому однією з актуальних проблем, яка постає сьогодні перед психологами та педагогами, є проблема агресивності дітей.
Психологи-дослідники дедалі більше уваги приділяють вивченню самого феномена агресії, агресивних проявів і тенденції поведінки, питань профілактики агресивності.
Що ж таке агресивність? Термін “агресія ” чимало визначень. Учені психологи й досі дискутують з приводу термінологічного визначення агресивності.
Агресія- це фізична чи вербальна поведінка, пов’язана з необхідністю
( бажанням) завдати шкоди будь-кому. Існує два види агресії: ворожа
( агресія, збудником якої є злість; це агресія-самоціль) та інструментальна ( агресія , яка є засобом досягнення якої-небудь мети).
Тисячі видатних дослідників у галузі психології, психіатрії, юриспруденції вже давно зробили наукові висновки, в основі яких не тільки твереза логіка, але й наукові дослідження, підтверджені конкретними прикладами: телебачення, комп’ютерні ігри можуть бути джерелом деструктивної, антигромадської поведінки. Вони можуть призводити до спалаху необгрунтованої агресії, викликати залежність подібну до наркотичної, а в тих або інших життєвих ситуаціях стати конкретним прикладом застосування жорстокості й насильства.
Військовий експерт із психології вбивств Дейв Гросмак зауважив: “Коли дитина, граючись, убиває , вона переживає такі ж відчуття й такий вплив на психіку, як солдат або офіцер у бойових умовах”. Його думка не безпідставна, якщо враховувати той факт, що багато сучасних військових тренажерів для навчанню керуванню технікою, веденню бойових операцій, звільненню заручників-майже такі самі рольові комп’ютерні ігри, в які грають наші підлітки. Діти, які часто зустрічаються з жорстокістю в іграх, ймовірно розглядатимуть насильство як ефективний спосіб вирішення конфліктів, а агресивну поведінку вважатимуть прийнятою. Насильство в іграх веде до сприйняття, світу як місця, де панує зло й жорстокість. Крім того, зростає страх стати жертвою насильства, і в результаті стверджується психологія самозахисту й недовіри до навколишнього світу. Крім того в останні роки світова медицина фіксує й нову проблему, так званий синдром відео ігрової епілепсії (СВЕ) симптомами якого є головні болі, тривалі спазми мускулатури обличчя, порушення зору , а також характерні для епілепсії підозрілість, ворожо-агресивне ставлення до близьких, запальність.
Науково доведені приклади негативного впливу на психіку дитини, а також трагічні події змусили таких високорозвинених демократичних країн, як США, Японія, Великобританія, країн Євросоюзу прийняти нормативні акти, які регламентують поширення програм телебачення, комп’ютерних ігор шляхом експертної оцінки й присвоєння відповідного їхньому змісту вікового обмеження.
Проблема “дитячої агресивності” тривалий час була забороненою, тому потрібних досліджень і вітчизняній психології майже немає, а ті публікації на цю тему які друкуються є оглядом зарубіжних досліджень.
На превеликий жаль і наша традиційна школа обділяє турботою саме тих дітей, які найперше її потребують. Це, як правило, агресивні діти, які постійно зустрічаються із проявами неповаги чи брутальності по відношенню до себе в сім’ї. це діти зі складною долею, педагогічно заборонені, необхідно фізично та розумово відсталі. Саме таких дітей найбільше потрібна увага, турбота про їхнє емоційне здоров’я.
Психологічна служба нашої школи разом з пед. колективом, ведучи спостереження за різними віковими категоріями учнів та їхніми сім’ями, виясняючи умови проживання, співпрацюючи з органами місцевої влади першочерговим завданням ставить виявлення дітей батьків з деструктивною агресивною поведінкою.
Вся наступна робота з цією “групою ризику” це профілактика по виясненню, розумінню та розпізнаванню своїх агресивних імпульсів, мотивів агресії і корекція зняття негативних емоцій, способами розрядки власного гніву й агресивності, уміння керувати ними й направляти в бажане русло.
Для зниження внутрішньоособистісних суперечностей, емоційного напруження та розвитку навичок релаксації у школі створено “Зимовий сад”, “Ігрова кімната” з двома діючими фонтанами та співом птахів де учні на перервах мають змогу зняти негативні емоції, розслабитися.
На годинах спілкування, батьківських зборах, з вчителями проводяться елементи тренінгу по подолання агресивної поведінки з використанням наступних вправ:
1. Вправа “Моя агресивна поведінка”
2. Вправа “від реагування негативних емоцій”
3. Вправа “Мотиви агресивної поведінки” П І “Техніки вікової корекції стр. 122-124.”
4. Навчання способом внутрішнього самоконтролю.
5. Пошук альтернатив поведінки (подумай про різні варіанти розв’язання конфліктів та складних ситуацій)
6. Передбачення результатів поведінки- ( подумай про наслідки негативні та позитивні – до чого це призведе, хто виграє, хто програє)
У всіх класах для учнів проведено годину спілкування та батьківські збори на тему: “Вплив інформаційно-комунікативних технологій на свідомість дітей та дорослих”
З діагностичною метою в початкових классах проводиться проективний малюнок “Моя сім’я” Де аналіз малюнку є не тільки засобом діагностики, але одночасно й засобом корекції, оскільки допомагає дитині краще зрозуміти свій внутрішній світ, розібратися в своїх переживаннях. На уроках образотворчого мистецтва в учнів розвивається почуття внутрішнього контролю і порядку. Малювання допомагає послабленню збудженості, розвитку зосереджуваності, довільності емоційно розгальмованих дітей.
Учні молодших та середніх класів з підвищеною агресивністю з метою відновлювально- корекційною роботою відвідують гурток “Музичні візерунки ” де за допомогою музичних творів відбувається спілкування з музикою яке передбачає:
 Обмін переживаннями ( співпереживаннями, музична емпатія)
 Вивчення і реалізація особистісних переживань.
Додаток №1
Для старшокласників у 2007-208 н.р. проводився соціально- психологічний тренінг”Я -асертивний”
Додаток № 2
З учнями 5-8 класів проводиться тренінг за “Програмою занять з корекції агресивності учнів 5-8”. Автор О.Ю. Вітюк. Дані програми з тренінгів дозволять посилити вплив на дітей з агрессивною поведінкою, тісніше згуртувати класний колектив, змінити внутрішні стимули поведінки окремих школярів, зменшити кількість соціально-дезаптованих дітей, учнів з підвищеним рівнем агресивності.





Бібліографія
Фурманов І.А. Детская агрессивность:
псидиагностика и коррекция – Мн:
Ильин В.П. 1996-192 с.
Психологічний інструменторій
Техніки вікової корекції
С.Кузінова стр 123-124; стр 128; стр67
Науково-практичний освітньо –методичний журнал “Практична психологія та соціальна робота”
№7 2007 р, №1 2007 р.

Психолог №39 (183) 2005р