Завдання психологічної корекції

Один із завдань практичної психології є надання допомоги людині у досягненні гармонії її внутрішнього світу, поліпшені суб’єктивного самопочуття і зміцнені психічного здоров’я.
Психологічна корекція є один із видів надання психологічної допомоги особистості. При розкритті поняття”психокорекція” широко використовується поняття “психотерапія”. Ці види діяльності мають близькі цілі, подібний зміст і часто доповнюють один одного.
На думку Ю.Є.Альошиної, розрізнення термінів “психокорекція” і “психотерапія ” виникло не у зв’язку з особливостями роботи, а через усталену думку про те, що психотерапією можуть займатися люди, які мають спеціальну медичну освіту. Але оскільки в науці є і психологічна модель психотерапії, то її можна розглядати як напрямок діяльності практичного психолога.
Психотерапія передбачає більш активний цілеспрямований вплив на особистісний, поведінковий та інтелектуальний рівні.
Психологічна корекція являє собою тактовне втручання у процеси психічного і особистісного розвитку людини. Мета – виправлення відхилень в процесі психічного і особистісного розвитку. Впливає не тільки на особистість, а й на оточення.
Психотерапія – спрямована на глибинне проникнення в особистість і здійснення прогресивних зрушень в її взаємодії зі світом через зміну само і світосприйняття.
Терміни часто вживаються як синоніми. Але специфіка і є спільне в цих термінах.
МЕТА


Психотерапія Корекція

Створення умов для повноцінного усунення недоліків у розвитку
становлення особистості особистості

Завдання психологічної корекції мають певну смислову відмінність.
Методи – користуються в корекції методами психотерапії (в залежності від потреб), педагогіки, методики.
Важливими ознаками психотерапії є дискретність і орієнтація на вікові норми. Дискретність – вплив психолога на відносно незалежні конкретні складові внутрішнього світу людини.
Вплив здійснюється на основі теоретичних уявлень про норми перебігу пізнавальних та емоційних процесів.
Немов вважає, що різниця між поняттями “психотерапія” і “психокорекція” полягає у наступному:
Психотерапія – це система медико-психологічних засобів, які застосовують лікарі для лікування різних захворювань.
Психокорекція – психологічні прийоми, які застосовує психолог для виправлення недоліків психології або поведінки здорової людини.
Таким чином, можна сказати про те, що завдання психокорекції формується залежно від свого адресату – дитини з аморальним розвитком чи особистість, яка має певні відхилення і труднощі в межах психологічної норми.
Корекція
- розумового розвитку
- емоційного
- невротичних станів
- неврозів
Корекція недоліків характеру ( у межах психічної норми):
- збудливість;
- дратівливість;
- лякливість, хворобливі страхи;
- песимізм або перебільшення веселості;
- нестійкість;
- імпульсивність;
- конфліктність;
- упертість;
- байдужість;
- неохайність;
- брехливість;
- замкненість;
- хвороблива сором’язливість;
- схильність до крадіжок;
- неуважність;
- деспотизм;
- жорстокість; та інше.
На основі психологічного діагнозу складається програма корекційної роботи, складовими частинами якої є:
• мета;
• напрями корекції;
• психологічні механізми допомоги;
• приблизна кількість знань, їх частота і тривалість;
• перелік методів і прийомів, які використовується;
• форма знань (індивідуальна чи групова).
Психокорекційні заняття проводяться за попередньо складеним конспектом (сценарієм), у якому відібрані завдання, спрямовані на реалізацію усіх зазначених у програмі напрямів. Після заняття психолог аналізує його успішність і складає конспект наступного заняття. Вибір форми психорекційної роботи обумовлений метою. Так, наприклад, якщо об’єктом психокорекційного впливу є навички спілкування з однолітками, то ефективнішою буде групова форма роботи. Корекцію ж недоліків пізнавальних процесів доречніше проводити індивідуально. Кількість учнів у корекційній групі не повинна перевищувати 5. за такої умови психолог може виразно усвідомити все, що відбувається у психіці кожної дитини (на відміну від роботи тренінгової групи, де працює 7-12 осіб).